Очень Дослідження проблеми (письмово)
Визначити, чи потрібна кома на межі сурядного і підрядного сполучників у складних синтаксичних конструкціях. Свій вибір обґрунтувати.
ЗРАЗОК: 1. Кому ставимо, тому що можна забрати підрядну частину без порушення змісту і не має співвідносного слова із сполучником то

1. Сонце уже стояло в полудні і поки ми вийшли за вал у поле добряче потомилися (В. Шевчук).
2. Голова видалась неймовірно важкою, але коли захотів озирнутися, то йому було несила повернути її (Н. Рибак). це зайве мб
3. Сіяли весело великі чисті зорі і мов дівчата повибігали на голубу долину неба (В. Шевчук).
4. Крюк почав швидко червоніти потім метал посинів а коли захолов то став аж бузковий (І. Сенченко).
5. Вони спускалися вниз і незважаючи на те що був досить пізній час їм здалося що хутір не спить (О. Гончар).
Чи є серед речень «зайве»? Визначити, до якого виду воно належить.​

Правильна відповідь:

Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш) → відокремлений додаток,

І знов на горах я, овіяних вітрами. (Олександр Олесь.) → відокремлене означення.,

Отут, край берега крутого, сумує іноді козак. (Л.Глібов.) → відокремлений уточнюючий член речення.,

Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко.) → відокремлена обставина.

1. Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко.)

2. Отут, край берега крутого, сумує іноді козак. (Л.Глібов.)

3. Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих (Я.Баш)

4. І знов на горах я, овіяних вітрами. (Олександр Олесь.)

Объяснение:

100% правильно

Люди народжені для щастя! Не для болю, втрат та страждань, а саме для щастя.

І всі ми, без сумніву, хочемо бути щасливими. Щоправда, у кожного своє розуміння щастя: для когось це рідні люди, хтось щасливий, бо має улюблену роботу чи заробляє багато грошей, когось щасливими роблять розваги з друзями. Також є люди, які стають щасливими, знайшовши Бога.

Як на мене, їхнє щастя є найміцнішим, бо одного дня ми можемо втратити славу, гроші, друзів чи навіть рідних, а Бога ми не втратимо ніколи.

Однак дуже часто буває, що люди, які люблять та слухають Господа, не відчувають радості від свого життя. Обставини складаються настільки несприятливо, що це краде у нас душевний мир та гармонію. Ми миримося з тим, що немає для нас щастя на землі, а одні лише випробування. Що головне, ми кажемо, що це така Божа воля і Він хоче, щоб ми терпляче ходили з сумними обличчями, нічому не радіючи. Але чи справді це так? Чи справді наш люблячий Батько хоче, щоб ми були нещасними та приреченими на неприємності? Невже Ісус, який віддав своє життя на хресті для нашого порятунку, запланував для нас сіре безрадісне життя, яке часто є тягарем?

Нам слід подумати над цим, прислухатися до свого серця, в якому живе Бог, та зрозуміти, що Він занадто сильно нас любить, щоб не бажати нам щастя. Будь-яка людина, люблячи когось, бажає йому тільки найкращого, то чому ми сумніваємося, що наш Отець хоче, аби ми раділи.