ОЧЕНЬ НАДО У чужину йдучи взяв я жменю зілля
і горсточку пісень і жмут цілющих слів
2. А тиша доторкаючись чола мені шепоче дивні
небилиці
3. Печаль пташина
в душу залетіла знайшовши вирій у душі моїй
4. Вітрів узявши довгі мітли осінні дні по світу йдуть
5. Напнувши червону
хустину світанок
проходить лугами
6. Он ліс знімає золотистий бриль прощаючись із відлетілим літом
7. Витри піт солоний із чола і трудись забувши про утому
ДЕ ТУТ ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ ЯК ЧЛЕН РЕЧЕННЯ ​

  ще починаючи з дитячого садочку, кожна людина починає пізнавати світ, який її оточує, помічати, які різні існують рослини і тварини. людина і природа мають найтісніший зв'язок. цей рослинний і тваринний світ дає нам всі необхідні ресурси для життя, оздоровлює і відновлює наш організм.   на мій погляд, людство зайшло занадто далеко у своєму розвитку. технічний прогрес призвів до екологічної кризи, порушення природної рівноваги. люди стали частіше хворіти, скоротилася середня тривалість життя. а  чи  можна покращити становище?   звісно, усі заводи з  їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними газами не зменшеш. але якщо кожен із нас буде хоча б кидати  банки від напоїв і палички від морозива в урни, не залишати в лісі купи сміття  після пікніка, ретельно загасить багаття - це вже буде добре.  треба починати із самого себе.     природа створила всі необхідні умови для життя людини, причому передбачена кожна дрібниця, кожна мить цієї неповторної і загадкової системи. найдивовижніше, що все в природі взаємопов'язане, все має своє місце і призначення, кожна рослина, кожна тварина, кожна жива істота.природа, яка нас оточує, – один із найважливіших чинників, що впливає на наше життя, тому пам’ятати і опікуватися нею необхідно постійно.

Людина і природа нерозривно взаємопов’язані між собою. це було завжди. первісні люди настільки трепетно ставилися до природи, майже обожнювали її. і вогонь, і вода, і земля, і небо… усі стихії бачилися первісній людині божествами. та й рослини, і тварини, і птахи. це трепетне ставлення до природи і зараз жевріє в душі кожної людини. наприклад, моє ставлення до ластівок. я дуже люблю ластівок. приїжджаю в село до бабусі, відкриваю скрипучу дерев’яну хвіртку, обнімаюся з бабусею, п’ю з нею чай, а потім – до річки. ластівки вже там. вони кружляють так низько, що крилами нібито торкаються води. у глині стрімкого протилежного берега гнізда ластівок. там вони вигодовують своїх пташенят. жива природа дивовижна. а ще, я знаю, природа лікує. ті ж собаки і кішки. дихання собак, як з’ясували вчені, створює в квартирах і будинках протимікробну середу. не дарма ж нашими предками складені приказки: “кішка на хворе місце лягає”, “собака лизне – всі хвороби вилікує”. і як