Очень нужно с 6-7 заданием

Петрик знову отримав з української погану оцінку. Йшов додому і думав, що скаже мамі. І раптом хлопець почав думати, що було б якби на світі були справжні чарівники. Але тут щось трапилось..
-добрий день, хлопче! як твої справи?
-ой, дядьку, не запитуйте. все вкрай погано.мама знову буде сварити за погану оцінку.
-невже? ти що, домашку не вивчив? я тут подумав, що можу тобі до але ти на завтра повинен вивчити десятий параграф з української мови і розповісти на уроці. завтра зустрінемося на цьому ж місці. згоден?
-так. але це ж потрібно вчити параграф...ну добре. я згоден. до зустрічі!
-бувай, хлопче! але пам'ятай, що я все бачу. я вірю в тебе!
І тут Петрик зрозумів, що нічим дядько йому не до адже він сам буле вчити правила. але угода є угодою. І хлопець вирішив не здаватися

Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.