Я дуже люблю своїх батьків за те, що вони подарували мені життя, виховали в теплоті і турботі, до стати на ноги, навчили і підтримали. Я дуже поважаю їх і маю наміри віддячити своєму татусю і ненці, коли вони вже потребуватимуть моєї до Я ніколи не зможу переоцінити їх роль усвоєму житті, тому що вони віддали все найкраще, що мали - час, любов, доброту, свою радість - мені. Під їх пильним наглядом я навчився не допускати багатьох помилок і дійсно прислухатись до порад близьких. Батьки ніби янголи охоронці вкривають мене від всіх незгод і негараздів, завжди знаходять, як розрадити в хвилини смутку і як розділити зі мною мої радощі, успіхі і досягнення. Я ніколи не забуду рідної святині батька й ненькі і буду мати за найвищу нагороду віддячити їм за все Перш за все,я дякую своїм батькам за те, що вони подарували мені життя, можливість знайти себе в цьому світі і відчути себе потрібним і коханим! Батьки-це фундамент кожної людини, бо саме з батьків починається нове життя, нова історія! Не важливо чи був ти спочатку довгоочікуваним, запланованим або несподіванкою, головне те, що вони взяли на себе таку відповідальність і дали тобі можливість жити, дихати, радіти життю! Мені дуже шкода тих нещасних дітей, від яких відмовилися і залишили в Дітячих будинках. Це не вина дітей а дурість, безрозсудність, безжалісність і безвідповідальність батьків. А адже вони просто не заслуговують цих дітей! Але я вдячний насамперед Богу за його безцінний дар, Батьків! І не просто батьків, а чудових батьків, які роблять для мене все, що в їхніх силах і навіть більше.
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/05/blog-post_5014.html
Привіт вова! пишу тобі листа бо дуже сумую. сьогодні я з батьками побувал в музеї , и в мене дуже багато вражень тому хочу тобі розповісти про них . перший зал був присвячений періуду коли ще існували динозаври це неймовірно кістки динозаврів все це я побачив вперше , також там були інши нахідки було дуже цікаво а самий останній зал був присящений другої мирової війни . була одежа яку носили в ті часи меблі , також радіо таких я ще не бачив . звісно мені і думаю коли ти до мене завітаеш у гості ми разон підемо туди ще раз до зустрічі максим
Скопійовано із сайту "Uatvory" http://www.uatvory.ru/2014/05/blog-post_5014.html