Хто для мене найближча людина? Звичайно ж, моя улюблена матуся! Дорожче її у мене немає людини на всьому білому світі! Мама подарувала життя мені і моєму старшому братові. Я дуже їй за це вдячна!
Мама — мій найкращий друг. Вона завжди до в скрутну хвилину, підтримає мене, дасть добру пораду. Ми з мамою багато часу проводимо разом. Коли я була зовсім маленька, вона проводжала мене в дитячий сад, а потім ми разом поверталися додому, гуляли, читали книжки, ходили в магазин. Та й зараз я дуже люблю бувати удвох з матусею. Ми як дві подружки веселимося або сумуємо, а іноді мріємо. Дуже цікаво готуємо програму до свят, особливо Новорічних: ми вбираємося в костюми, інсценуємо свої постановки, які складаємо втрьох з мамою і братом. Але найцікавіше наше заняття — це читання. Ми по черзі читаємо вголос книги, які раніше підбирала мама, але тепер все частіше я ділюся з нею цікавими новинками. І в такі хвилини я відчуваю, що немає людей ближче нас з мамою.
Взагалі мені дуже пощастило, тому що моя мама — вчитель початкових класів і вона була моєю першою вчителькою! Мама навчила мене читати і писати, вирішувати важкі рівняння і завдання. Цьому вона вчить всіх своїх учнів. Я знаю, як непросто бути хорошим учителем. Скільки зошитів доводиться перевіряти кожен день! А скільки книжок читати! Мама засиджується за своїми «уроками» до пізньої ночі! Мені дуже подобалося вчитися у мами, хоча до мене вона часом ставилася суворіше, ніж до моїм однокласникам. Я не ображаюся на це, розумію, що мама бажає мені тільки добра! Мама — хороший учитель, її люблять багато учнів і батьки, поважають колеги по роботі.
А як смачно вміє готувати моя матуся! Пальчики оближеш! І млинці, і оладки, і пироги, і котлети — все їй вдається. А на дачі мама любить вирощувати квіти. Вона сама придумує, що і де посадити. Здорово виходить! І нас все літо радують які-небудь квіти!
Я дуже люблю свою маму, намагаюся у всьому їй бути помічницею і не засмучувати її. Моя матуся — найкраща, бо вона моя!
Люди розвивається, а відповідно – розвивається наш світ. Помилково будеказати, що тепер людство стало розумнішим – воно просто знайшло якзапатентувати багато тих відкриттів, котрі ще кілька років тому аж ніяк не моглиби закарбуватися у свідомості людей.
Нанотехнології – це так звана колоїдна система, за до якої нині мимаємо те, що уже не дивує. Новітні девайси, неймовірні прилади, котрі мивикористовуємо у побуті, не надаючи цьому вагомого значення, й правильно, оскільки нас ладні здивувати ще більше! Нанотехнології підкорили медицину, зумівши повністю оновити процеси лікування, його варіації, а отже, ті хвороби, котрі колись здавалися невиліковними, тепер можна безболісно перемогти!
Хіба не прекрасно усвідомлювати те, як змінюється наш світ у кращу сторону ізкожним днем? У суспільстві нанотехнології викликали надмірний резонанс, адженіхто апріорі не був готовий до того, що побачить!
Знову ж таки, скільки людей, стільки й думок, тому, окрім похвали, автори і ті, хто працювали над будь–яким із винаходом, отримали чимало критики – людисумніваються у якості виробництва, аргументуючи це тим, що нанотехнологіїнесуть виключно загрозу людству у зв’язку зі своєю токсичністю.
Проте час йде й науковці запевняють: у найближчому майбутньому з’явитьсястільки всього, що буде позбавлене токсичних властивостей, що люди точноохнуть від приємного шоку.
Хто для мене найближча людина? Звичайно ж, моя улюблена матуся! Дорожче її у мене немає людини на всьому білому світі! Мама подарувала життя мені і моєму старшому братові. Я дуже їй за це вдячна!
Мама — мій найкращий друг. Вона завжди до в скрутну хвилину, підтримає мене, дасть добру пораду. Ми з мамою багато часу проводимо разом. Коли я була зовсім маленька, вона проводжала мене в дитячий сад, а потім ми разом поверталися додому, гуляли, читали книжки, ходили в магазин. Та й зараз я дуже люблю бувати удвох з матусею. Ми як дві подружки веселимося або сумуємо, а іноді мріємо. Дуже цікаво готуємо програму до свят, особливо Новорічних: ми вбираємося в костюми, інсценуємо свої постановки, які складаємо втрьох з мамою і братом. Але найцікавіше наше заняття — це читання. Ми по черзі читаємо вголос книги, які раніше підбирала мама, але тепер все частіше я ділюся з нею цікавими новинками. І в такі хвилини я відчуваю, що немає людей ближче нас з мамою.
Взагалі мені дуже пощастило, тому що моя мама — вчитель початкових класів і вона була моєю першою вчителькою! Мама навчила мене читати і писати, вирішувати важкі рівняння і завдання. Цьому вона вчить всіх своїх учнів. Я знаю, як непросто бути хорошим учителем. Скільки зошитів доводиться перевіряти кожен день! А скільки книжок читати! Мама засиджується за своїми «уроками» до пізньої ночі! Мені дуже подобалося вчитися у мами, хоча до мене вона часом ставилася суворіше, ніж до моїм однокласникам. Я не ображаюся на це, розумію, що мама бажає мені тільки добра! Мама — хороший учитель, її люблять багато учнів і батьки, поважають колеги по роботі.
А як смачно вміє готувати моя матуся! Пальчики оближеш! І млинці, і оладки, і пироги, і котлети — все їй вдається. А на дачі мама любить вирощувати квіти. Вона сама придумує, що і де посадити. Здорово виходить! І нас все літо радують які-небудь квіти!
Я дуже люблю свою маму, намагаюся у всьому їй бути помічницею і не засмучувати її. Моя матуся — найкраща, бо вона моя!
Люди розвивається, а відповідно – розвивається наш світ. Помилково будеказати, що тепер людство стало розумнішим – воно просто знайшло якзапатентувати багато тих відкриттів, котрі ще кілька років тому аж ніяк не моглиби закарбуватися у свідомості людей.
Нанотехнології – це так звана колоїдна система, за до якої нині мимаємо те, що уже не дивує. Новітні девайси, неймовірні прилади, котрі мивикористовуємо у побуті, не надаючи цьому вагомого значення, й правильно, оскільки нас ладні здивувати ще більше! Нанотехнології підкорили медицину, зумівши повністю оновити процеси лікування, його варіації, а отже, ті хвороби, котрі колись здавалися невиліковними, тепер можна безболісно перемогти!
Хіба не прекрасно усвідомлювати те, як змінюється наш світ у кращу сторону ізкожним днем? У суспільстві нанотехнології викликали надмірний резонанс, адженіхто апріорі не був готовий до того, що побачить!
Знову ж таки, скільки людей, стільки й думок, тому, окрім похвали, автори і ті, хто працювали над будь–яким із винаходом, отримали чимало критики – людисумніваються у якості виробництва, аргументуючи це тим, що нанотехнологіїнесуть виключно загрозу людству у зв’язку зі своєю токсичністю.
Проте час йде й науковці запевняють: у найближчому майбутньому з’явитьсястільки всього, що буде позбавлене токсичних властивостей, що люди точноохнуть від приємного шоку.