Очень Яке зі сполучень слів не є словосполученням?
А приготуватися до зустрічі
Б хмарний день
В розпускаються бруньки
Г швидка течія
2. Укажіть словосполучення, в якому головне й залежне слова
пов’язані неповним узгодженням.
А українське кіно
Б червоне пальто
В гірко плакати
Г гілести вінок
3. Оберіть правильний варіант формулювання правила.
А кома ставиться між однорідними членами речення перед
одиничними розділовими сполучниками
Б кома ставиться при однорідних членах речення перед першим
повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік
В кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними
інтонаційно
Г кома не ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними
інтонаційно
4. У якому реченні всі розділові знаки поставлено правильно?
А Тільки громадська думка може осягнути все вчасно подавати знак
тривоги, вчасно, порушити якісь важливі питання, словом, бути найвищим
регулювальником складного, суспільного організму (Є. Сверстюк).
Б Дві великі творчі сили в житті кожного народу: народність і-
територія — стрінулися саме на порозі історичного життя нашого народу, й
утворили першу підставу дальшого розвою його (М. Грушев- ський).
В Скрізь на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках
панувала тиша (І. Нечуй-Левицький).
Г І палаюче сяйво зорини, і задумливий цвіт материнки, і вогонь
лугової калини: всі в мені ви, як є... (Д. Луценко).
5. Визначте, у яких випадках відокремлюються означення.
А якщо вони виражені прикметниковим або дієприкметниковим
зворотом і стоять після означуваного слова
Б якщо вони виражені прикметниковим або дієприкметниковим
зворотом, що стоїть перед означуваним словом і не має обставинного
значення
В у будь-якій позиції
Г якщо вони виражені дієприслівниковим і і зворотом
6. Укажіть речення, в якому є іменний складений присудок.
А Вдивляюсь я в травневу синю ніч, в якій світи ведуть свої дороги, і
вірю я, що вічності хоч трохи несу в собі (Р.-Т. Рільке).
Б Тепер ще квітка дійсності надією цвіте, не кидає ще тіні дерево
зневіри (Б.-І.Антонич).
В Ліс ліворуч, мов зелений заєць, задивився на мою ходу
(М. Йогансен).
Г Я — квітка осіння... Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки...
(В. Сосюра).
7. У якому рядку всі слова є вставними й виражають упевненість?
А без сумніву, на щастя, на жаль, вочевидь, сподіваюсь
Б безсумнівно, справді, безумовно, безперечно, зрозуміло
В ясна річ, без сумніву, як навмисне, нічого гріха таїти, по-моєму
Г по-перше, як на гріх, здається, дозволь- і—і те, нарешті
8. Визначте, у яких випадках між частинами складносурядного
речення не ставиться кома.
А якщо частини складносурядного речення мають спільний
другорядний член або спільне вставне слово
Б між частинами складносурядного речення кома не ставиться
В якщо вони з’єднані єднальним сполучником
Г якщо вони з’єднані розділовим сполучником
9. У якому реченні допущено помилку в розстановці розділових
знаків?
А Мені в далекому Парижі приснилась рідна сторона — серед
любисткової тиші дрімає хмара чепурна (Д. Луценко).
Б Українському письменникові доводилося тягнути два плуги: треба
було писати художній твір і творити для мови (В. Сухомлинський).
В Обернувся я до хати — Нема в мене хати (Т. Шевченко).
Г Адже із думки і слова почалося становлення людини мисль, втілена в
слово, підняла нас над природою, над усіма речами й явищами, над епохами
й століттями (В. Сухомлинський).
10. Вкажіть, у яких випадках у безсполучниковому складному
реченні ставиться двокрапка.
А якщо зміст частин речення зіставляється або протиставляється
Б якщо друга частина вказує на швидку зміну подій у першій
В якщо друга частина пояснює, розкриває, конкретизує зміст першої
Г якщо друга частина виражає наслідок чи висновок того, про що
йдеться в першій частині
11. Які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед
словами автора?
А після слів автора ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки
Б пряма мова береться в лапки, після неї ставиться кома й тире слова
автора пишуться з малої літери
В пряма мова береться в лапки, слова автора пишуться з великої літери
Г пряма мова береться в лапки, після неї ставиться тире слова автора
пишуться з малої літери
12. Укажіть речення, в якому є обставина мети.
А Мов карб старий — цей місяць-білозір, Мов сни старі — ці хмари
білопінні (М. Бажай).
Б Тут вони іноді збираються чималим гуртом чи жаб половити, чи
так походити серед лепехи й рогози (Є. Гуцало).
В Хай розкаже, що вчуває, пробиваючись, трава (О. Олесь).
Г Лягав мені до ніг покірним барсом ліс, ховаючи в собі проваль жахкі
глибини (Б. Олійник).
13. Укажіть, яке з поданих речень є неозначено-особовим.
А За одного письменного двох неписьменних дають (Народна
творчість).
Б У гості збирайся, а вдома пообідати не забудь (Народна творчість).
В Виходжу в ніч. Іду назустріч долі (Ліна Костенко).
Г Запахло м’ятою, війнуло чебрецем і крильцями мелодій закрутило
над озера замисленим лицем (М. Бажан).
2.наука, изучающая форму микроорганизмов, строение передвижения и размножения.
3.Іменник — хто? що? Змінювана за відмінками.прикметнник — який? чий? Змінювана за відмінками.Числівнник— скільки? котрий? Змінювана за відмінками.Займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.дієслово— що робити? що зробити? Змінювана за особами.прислівнник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
«Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
«І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок