Ось в нашому місті вже карантин продовжується майже два місяці.На карантині мені сумно,бо весь час сиджу в дома і вчу домашню роботу.Мені здається,що вільного часу стало ще менше,бо потрібно самій розбирати теми,і це не так просто як я думала!З будинку без потреби я взагалі не виходжу,а сиджу весь час у себе в кімнаті.Дуже хочу вийти гуляти на подвір'я з друзями,поїхати на пікнік з рідними,але нажаль і цього робити також не можна.Я дуже сумую за школою і за своїми друзями.Але на карантині,як не дивно,є і свої плюси.Тепер я можу спати до обіду,можу проходити онлайн-курси для саморозвитку,наприклад перша домедична до а це дуже важливо знати кожному),можна проти також курс на покращення знань з англійської мови,математики чи української мови,тому можна проводити час з користю.Також в мене нарешті з'явився час,щоб прибрати в себе в шафі і провести більше часу з своїм братом/сестрою/котом/собакою.Я тепер часто почала дивитися кінофільми і серіали,бо в мене весь час не було часу на це.Але всеж таки я сподіваюся,що карантин скоро закінчиться,і я зможу підти до школи і погуляти з рідними і друзями!
ответ:Це був день напередодні свята Різдва. Мені було близько восьми років. Майже весь грудень стояла досить тепла погода, а перед Новим роком всі з нетерпінням чекали снігу. Але, на жаль, Новий рік пройшов без жодної сніжинки. Минув тиждень, а снігу все не було. В цей день ми вирішили поїхати до бабусі в село та відсвяткувати там Різдво.
Вранці я прокинулася від яскравого світла, яке било з вулиці. Я не могла зрозуміти, що не дає мені спокійно спати. Підійшла до вікна та крізь ажурні морозні візерунки на склі побачила повний двір снігу. Справжня зима за вікном! Оце так різдвяне диво! Великі сніжинки повільно кружляли в повітрі, немов танцюючи зимовий вальс. Сніг огорнув білосніжним пухнастим покривалом все навколо: дерева, річку, яри. Кожна гілочка була білосніжно-білою через іній. Сонце світило яскраво, та сніг так сяяв, немов всюди лежала безліч дорогоцінних каменів. Пейзаж за вікном нагадував володіння Снігової Королеви з казки Андерсена, не вистачало тільки самої господині — зими.
Ось в нашому місті вже карантин продовжується майже два місяці.На карантині мені сумно,бо весь час сиджу в дома і вчу домашню роботу.Мені здається,що вільного часу стало ще менше,бо потрібно самій розбирати теми,і це не так просто як я думала!З будинку без потреби я взагалі не виходжу,а сиджу весь час у себе в кімнаті.Дуже хочу вийти гуляти на подвір'я з друзями,поїхати на пікнік з рідними,але нажаль і цього робити також не можна.Я дуже сумую за школою і за своїми друзями.Але на карантині,як не дивно,є і свої плюси.Тепер я можу спати до обіду,можу проходити онлайн-курси для саморозвитку,наприклад перша домедична до а це дуже важливо знати кожному),можна проти також курс на покращення знань з англійської мови,математики чи української мови,тому можна проводити час з користю.Також в мене нарешті з'явився час,щоб прибрати в себе в шафі і провести більше часу з своїм братом/сестрою/котом/собакою.Я тепер часто почала дивитися кінофільми і серіали,бо в мене весь час не було часу на це.Але всеж таки я сподіваюся,що карантин скоро закінчиться,і я зможу підти до школи і погуляти з рідними і друзями!
ответ:Це був день напередодні свята Різдва. Мені було близько восьми років. Майже весь грудень стояла досить тепла погода, а перед Новим роком всі з нетерпінням чекали снігу. Але, на жаль, Новий рік пройшов без жодної сніжинки. Минув тиждень, а снігу все не було. В цей день ми вирішили поїхати до бабусі в село та відсвяткувати там Різдво.
Вранці я прокинулася від яскравого світла, яке било з вулиці. Я не могла зрозуміти, що не дає мені спокійно спати. Підійшла до вікна та крізь ажурні морозні візерунки на склі побачила повний двір снігу. Справжня зима за вікном! Оце так різдвяне диво! Великі сніжинки повільно кружляли в повітрі, немов танцюючи зимовий вальс. Сніг огорнув білосніжним пухнастим покривалом все навколо: дерева, річку, яри. Кожна гілочка була білосніжно-білою через іній. Сонце світило яскраво, та сніг так сяяв, немов всюди лежала безліч дорогоцінних каменів. Пейзаж за вікном нагадував володіння Снігової Королеви з казки Андерсена, не вистачало тільки самої господині — зими.
Объяснение: