Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено) О Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині. ОЗКленового пагона зірвався широкий жовтий лист. у хаті стояв густий передсвітанковий морок. Випускники зібралися теплого з лагідни ми вечорами серпня. Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).

Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення- обставини. Інколи прислівник виступає у ролі присудка.

У реченні прислівник пов’язується з дієсловом, а також з прикметником і, рідше, з іменником.

Прислівник, який пов’язується з дієсловом, виступає як обставина дії, місця, часу, міри, мети чи ступеня.

Прислівник, що пов’язується з прикметником або іншим прислівником, служить для вираження ознаки якості- міри або ступеня її вияву і виступає в реченні обставиною міри.

Від семисот сімдесяти (сімдесятьох) восьми (вісьмох) квартир надійшли заявки на ремонт. Усім сорока п'яти (п'ятьом) малятам зроблено щеплення проти віспи. Разом із тридцятьма (тридцятьома) сьома (сімома) мішками зерна відправлено тисячу дев'ять ящиків яблук. По тридцяти (тридцятьох) чотирьох швидкісних лініях пройшли ремонтники. Ярові культури засіяно на п'ятистах сорока шести (шістьох) гектарах. Не кожен навчальний заклад може похвалитися ста п'ятдесятьма (п'ятдесятьома) докторами наук. Ми зустрілися з п'ятьмастами (п'ятьомастами) шістдесятьма (шістдесятьома) вісьма (вісьмома) представниками заводу. Не вистачило трьохсот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) семи (сімох) підручників. Дипломи видали восьмистам сорока дев'яти (дев'ятьом) випускникам.