Що для мене найдорожче? Чи замислювались ви над тим, що вважаєте за скарб, а що відкидаєте на другий план? Коли я чую слово "найдорожче" завжди уявляю собі не скарби і міхи грошів, а свою щасливу сім'ю і мир на моїй Батьківщині. Бо як зігріває душу в скрутний час мамина посмішка, татусеві поради та щирі обійми сестри! Дуже приємно, переглядаючи новини, чути, що для діток збудували нову школу, врятували тисячі хворих людей та підвищили пенсіі. Проте боляче чути, що гинуть солдати, руйнуються сім'ї та гинуть невинні діти, а все через війну. Варто наголосити: буде мир - буде й щастя!
Всі ми в світі живемо для того, щоб здійснити якусь кінцеву мету. Весь наш життєвий шлях – це довга й терниста дорога, котра врешті-решт повинна колись до цієї мети привести. Наше існування не позбавлене сенсу, і цей сенс полягає в тому, щоб знайти своє місце в світі, знайти себе та зрозуміти, що ж нам написано долею.Але досягнути такої цілі ой як непросто. Складно знайти відповідь на запитання, котре несе в собі глобальний зміст. Та й чи часто взагалі людина задумується над тим, де її місце в цьому великому й загадковому світі? За всіма буденними клопотами ця думка може загубитися надовго, можливо, і назавжди. А чи може бути щасливим людське життя, котре не має мети?Проте як же знайти ту нитку, яка приведе тебе куди слід, як виділити її з-поміж сотень інших, хибних шляхів? Відповідь досить проста – слід іти за покликом серця. Серце приведе туди, куди не доведе жоден інший поводир. Надійнішого провідника й порадника людині не знайти. І хоч яким б важким не здавався той шлях, слід завжди йти вперед – бо ж яким солодким буде досягнення цілі.Знайти себе – це знайти працю за покликанням, друзів по душі, робити те, від чого душа співатиме, в чому серце знайде спокій і втіху. Щоб дійсно зрозуміти, до чого лежить душа, варто спробувати. Саме метод спроб та помилок може дати найкращі підказки та найближче підвести до того, що людина так довго шукає, й нарешті відкрити для себе те щось, у пошуках чого так довго блукало серце й куди тягнулася душа.Найголовнішого ж очима не побачити. Можна побачити тільки серцем. І відчути – тільки серцем. Серцю лише відкриті істини, у вічних пошуках яких перебуває тіло.А коли вже ступиш на цей вірний шлях – ніщо не змусить звернути зі шляху людину, котра йде за покликом серця. Завжди слід рухатись тільки вперед, не озираючись, не шкодуючи про те, що відійшло в минуле. Слід шукати орієнтири там, де нас чекає краще – в великому і світлому нашому майбутньому, котре творити будемо ми самі – люди, які прожили життя, йдучи за зовом серця, люди, котрі, пройшовши тернистий шлях, знайшли себе і своє місце в новому світі. Бо, як говорить давня мудрість, знаходить тільки той, хто шукає…
Чи замислювались ви над тим, що вважаєте за скарб, а що відкидаєте на другий план?
Коли я чую слово "найдорожче" завжди уявляю собі не скарби і міхи грошів, а свою щасливу сім'ю і мир на моїй Батьківщині. Бо як зігріває душу в скрутний час мамина посмішка, татусеві поради та щирі обійми сестри! Дуже приємно, переглядаючи новини, чути, що для діток збудували нову школу, врятували тисячі хворих людей та підвищили пенсіі. Проте боляче чути, що гинуть солдати, руйнуються сім'ї та гинуть невинні діти, а все через війну.
Варто наголосити: буде мир - буде й щастя!