Односкладним неозначено-особовим є речення ( ) A Не всихайте, пишні квіти, цвітіть хоч до літа! Б Не спитавши броду, не лізь у воду. В І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. г 3 дверей повіяло холодком. д Подали команду рушати.
- Добривечір, Катю! - І тобі добрий, Галю! Як ся маєш? - Я повертаюся з чудової прогулянки! - О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла? - Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу. - Чудово! А як воно там, у лісі? - Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах! - А квіти, квіти там зараз є? - Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються. - А що тобі сподобалося найбільше? - Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні… - Я щиро заздрю тобі, подруго! - А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку? - Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди… - Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами! - Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
Що потрібно сучасному школяреві: хороші оцінки чи міцні знання?
Як на багато інших питань із філософським підтекстом, так і на це питання не існує однозначної відповіді. Адже що таке "сучасний школяр"? Чи це вид тварини, що його можна охарактеризувати, не боячись підпасти під вплив стереотипів і уникнувши штампованого мислення? Чи можна взагалі виявити серед нинішньої молоді тип "сучасного школяра"?
Я вважаю, що ні. Адже кожна людина індивідуальна, зі своїм світосприйняттям, зі своїм внутрішнім світом, і міряти всіх однією мірою - серйозна помилка. Відповідно, у кожного школяра своє ставлення до навчання. Це не залежить від епохи: як відмінники, так і двієчники існували завжди. Комусь щиро цікава історія, він приймає участь в олімпіадах, читає додаткові матеріали, а фізику цей загадковий "хтось" ледве-ледве витягає на вісімку, аби тільки не зіпсувати табеля. Іншого взагалі не хвилює навчання: він майбутній спортсмен, і оцінки йому потрібні лише для того, щоб вступити до відповідного навчального закладу. Третій із фанатизмом ставиться до своїх оцінок, бо так привчили родичі, четвертий з точно такою ж одержимістю пильнує свої знання, не піклуючись про те, що ставить вчитель до щоденника.
Як ми бачимо, неможливо серед такої різноманітності виділити спільні риси та впорядкувати їх, як тип "сучасного школяра". Проте, чи ми діти двадцятого, чи двадцять першого століття, нам завжди потрібні знання, адже без них просто неможливо вижити у світі одному. Світ змінився, в ньому забагато небезпечних речей, які не можна просто оминати, їх вивчають з усією обережністю, бо твердження про те, що людина - цар природи давно втратило свою актуальність.
Я не впевнена щодо абзаців, якщо щось не так, розставте самостійно.
- І тобі добрий, Галю! Як ся маєш?
- Я повертаюся з чудової прогулянки!
- О, розкажи мені, будь ласка, де ти сьогодні гуляла?
- Сьогодні мої дядька та тітка узяли мене з собою на прогулянку до весняного лісу.
- Чудово! А як воно там, у лісі?
- Там так гарно, ти собі просто не уявляєш! Навкруги зелено, листячко на деревах таке свіже, молоде! Пташки цвірінькають! Навіть соловейка почули, він співав у кущах!
- А квіти, квіти там зараз є?
- Авжеж! У лісі зараз багато різних квітів: блакитні, жовтенькі, біленькі… Шкода, що я не знаю, як вони усі називаються.
- А що тобі сподобалося найбільше?
- Конвалії, звісно! Ці квітки я ні точно з чим не переплутаю! Вони такі ніжні…
- Я щиро заздрю тобі, подруго!
- А як ти провела день? Тим ходила кудись на прогулянку?
- Ходила, авжеж! По нашій вулиці. Туди-сюди, туди-сюди…
- Знаєш, Катю, якщо ми ще раз вирушимо до лісу, я обов’язково по щоб тобі теж дозволили піти з нами!
- Це було б чудово! Ой, я так вдячна тобі!
Що потрібно сучасному школяреві: хороші оцінки чи міцні знання?
Як на багато інших питань із філософським підтекстом, так і на це питання не існує однозначної відповіді. Адже що таке "сучасний школяр"? Чи це вид тварини, що його можна охарактеризувати, не боячись підпасти під вплив стереотипів і уникнувши штампованого мислення? Чи можна взагалі виявити серед нинішньої молоді тип "сучасного школяра"?
Я вважаю, що ні. Адже кожна людина індивідуальна, зі своїм світосприйняттям, зі своїм внутрішнім світом, і міряти всіх однією мірою - серйозна помилка. Відповідно, у кожного школяра своє ставлення до навчання. Це не залежить від епохи: як відмінники, так і двієчники існували завжди. Комусь щиро цікава історія, він приймає участь в олімпіадах, читає додаткові матеріали, а фізику цей загадковий "хтось" ледве-ледве витягає на вісімку, аби тільки не зіпсувати табеля. Іншого взагалі не хвилює навчання: він майбутній спортсмен, і оцінки йому потрібні лише для того, щоб вступити до відповідного навчального закладу. Третій із фанатизмом ставиться до своїх оцінок, бо так привчили родичі, четвертий з точно такою ж одержимістю пильнує свої знання, не піклуючись про те, що ставить вчитель до щоденника.
Як ми бачимо, неможливо серед такої різноманітності виділити спільні риси та впорядкувати їх, як тип "сучасного школяра". Проте, чи ми діти двадцятого, чи двадцять першого століття, нам завжди потрібні знання, адже без них просто неможливо вижити у світі одному. Світ змінився, в ньому забагато небезпечних речей, які не можна просто оминати, їх вивчають з усією обережністю, бо твердження про те, що людина - цар природи давно втратило свою актуальність.
Я не впевнена щодо абзаців, якщо щось не так, розставте самостійно.