Односкладним узагальнено-особовим є всі речення, крім 1.У чужому домі не порядкуй.
2.День народження святкуватиму пізніше.
3.Держи кишеню і уста замкненими.
4.Свого щастя і колесом не об'їдеш.

1. Знаки препинания в конце предложения.
2. Тире между главными членами предложения.
3. Тире в неполном предложении.
4. Знаки препинания между однородными членами.
5. Знаки препинания при однородных членах с обобщающими словами.
6. Знаки препинания при обособленных определениях.
7. Знаки препинания при обособленных приложениях.
8. Знаки препинания при обособленных обстоятельствах.
9. Знаки препинания при обособленных дополнениях.
10. Знаки препинания при уточняющих членах предложения.
11. Знаки препинания при сравнительных оборотах и конструкциях с союзом как.
12. Знаки препинания при обращениях.
13. Знаки препинания при вводных словах, вводных и вставных предложениях, словах-предложениях ДА, НЕТ, междометиях.
14. Знаки препинания в сложносочинённом предложении.
15. Знаки препинания в сложноподчиненном предложении.
16. Запятая и точка с запятой в бессоюзном сложном предложении.
17. Двоеточие между частями бессоюзного сложного предложения.
18. Тире между частями бессоюзного сложного предложения.
19. Знаки препинания при оформлении прямой речи и цитат.
20. Использование кавычек.

Пунктограма – це пунктуаційне оформлення речення в цілому або окремих його частин. Це оформлення може бути здійснено й одним і різними розділовими знаками, а місце їх і сам знак визначають пунктуаційним правилом". Наприклад, одна пунктограма оформляє кінець речення, об’єднуючи різні розділові знаки (крапка, знак оклику, знак питання та ін.), бо існує загальне правило, за яким одне речення відділяють від другого. Проте ця пунктограма має різновиди, адже кожний розділовий знак у кінці речення виконує ще й свою особливу функцію і має специфічне правило для вживання його.