ОбъяснениеЩо ж це за поняття таке? Доброта – це гуманність до людей, любов і турбота до оточуючих. Явна ознака доброти – це свідомий прояв добра, корисних справ, які не потребують щось натомість.
Навколишні люди ставляться один до одного по-різному. Одні проявляють увагу і теплоту до інших, а другі не показують ніякої зацікавленості до проблем тієї чи іншої людини.
Наявність другого типу людей на нашій планеті вкрай сумна, бо присутність байдужих, байдужих до всього людей вселяє негативні якості в душі молодих поколінь, які постійно взаємодіють з цими жителями.
Після такого впливу на світлі уми, людина перетворюється на бездушну істоту, якій, крім власних проблем, нічого інше не цікавить. Це дуже трагічно усвідомлювати.
На превеликий жаль, багато хто забув про поняття “доброта”, що споконвіку означало прояв уваги до труднощів інших людей. За добротою значиться те, що в будь-якій ситуації важливо допомагати нужденній в підтримці людині, якщо потрібно, то проявити турботу і увагу до оточуючих.
Слід розуміти, що на доброту здатна тільки сильна людина, бо для слабкої людини – це тягар, що-небудь робити не на користь собі.
Людей, які творять добрі справи, називають особистостями!
Вони можуть зрозуміти страждання будь-якої зневіреної в житті людини, здатні співчувати, співпереживати. А таких людей важко знайти в сучасному світі.
Люди ж, які не бажають мати в своєму серці таку прекрасну якість, як доброта, не представляють собою зовсім нічого, бо їх існування є безглуздим.
Вони затиснуті, пихаті, байдужі. Мати такі негативні якості, значить бути відчуженим від цього світу, оскільки на планеті має панувати добро. Це ми знаємо ще з казок, де зло завжди віддає перемогу добра, тому що так прийнято і так правильно. З цим нічого не поробиш. Якщо людина не здатна на таке високе почуття, значить, вона нікчема.
Доля такої людини не має ніякого сенсу, що дуже прикро і сумно.
Виховувати доброту необхідно з раннього дитинства. Це і очевидно, бо всі ми стикалися з такою ситуацією, як проїзд в автобусі, де важливо збагнути банальну річ: потрібно поступитися старшому поколінню місцем, інакше це вважається проявом неповаги. За це повинно бути соромно не батькам, а дитині, яка не змогла вчасно засвоїти життєвий урок.
Так, доброта – це якість, яка означає прояв турботи і участь до переживань людей. Доброту зобов’язана носити в своєму серці кожна людина на Землі! Тоді і світ зміниться!:
ДієприкметникДієприкметником називається відмінювана форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і поєднує ознаки дієслова і прикметника. Як прикметник, дієприкметник виражає ознаку предмета, але не постійну (як прикметник), а змінювану в часі (як дієслово).За своєю морфологічною будовою і синтаксичними функціями дієприкметник наближається до прикметника. Дієприкметник, як і прикметник, має форми відмінка, числа та роду і узгоджується з відповідними формами означуваних іменників: написаний твір, прочитана книга, надруковане оповідання.Водночас дієприкметник має й основні категорії дієслова - стан, вид і час. Кожний дієприкметник належить до того ж виду, до якого належить дієслово, від якого утворено дієприкметник: сказане слово (сказати), зачинені двері (зачинити). Дієприкметники мають теперішній і минулий час.Від дієслів недоконаного виду утворюються дієприкметники теперішнього і минулого часу, а від дієслів доконаного виду - тільки дієприкметники минулого часу: Здорове палюче сонце зупинилось над містом. Дим погаслих вогнів стелиться від гори до гори синіми смугами. ДієприслівникДієприслівником називається незмінна дієслівна форма, що означає додаткову дію, яка пояснює основну дію, виражену в реченні.Дієприслівник поєднує ознаки дієслова і прислівника. Подібно до дієслів, дієприслівник має категорію виду перехідність/неперехідність. Подібно до прислівника, дієприслівник є незмінним словом, виражає ознаку дії чи стану.Дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду.Дієприслівники недоконаного виду означають таку додаткову дію, яка вказує на одночасність основної і додаткової дії. Залежно від значення дієслова, що виражає основну дію, дієприслівники недоконаного виду можуть бути теперішнього, минулого і майбутнього часу.Теперішній час: Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи співа, сумно співає. Минулий час: Прислухаючись і оглядаючись, друзі перелізли через глибокий рів до саду. Майбутній час: Візьмемось за справу не гаючись.Дієприслівники доконаного виду означають таку додаткову дію, яка відбувається раніше від основної дії, вираженої особовою формою дієслова. Вони вживаються в значенні минулого і майбутнього часу. Минулий час: Козаков однією рукою піднявши автомат в небо, дав три постріли. Майбутній час: Приїхавши на село, ми відремонтуємо школу.Зрідка дієприслівники означають і таку додаткову дію, яка відбувається одночасно з основною: Уважно слухали селяни, занімівши в різних позах.Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи): пишуть - пишучи, читають - читаючи, ставляться - ставлячись.Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфінітива за до суфіксів -ши (від основ на приголосний), -вши (від основ на голосний): принести - принісши, засміятись - засміявшись.У кінці дієприслівників завжди пишеться и: зібравши, скликаючи, вірячи.Зверніть увагу! Дієприслівники слід відрізняти від близьких за звучанням активних дієприкметників, які мають закінчення -і. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи?: літаючи, сяючи, блукаючи, а дієприкметники відповідають на питання які?: літаючі, сяючі, блукаючі.У реченні дієприслівник виступає в ролі обставин. Дієприслівник означає допоміжну ознаку дії, яка пояснює дію, виражену в реченні дієсловом-присудком: Пішов козак сумуючи, нікого не кинув.Додаткова дія, означувана дієприслівником, завжди відноситься до того ж іменника-підмета, до якого стосується й основна дія, виражена присудком: Верби дрімали, заглядаючи в воду, ніби в зеркало.У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки у тому випадку, якщо в складі присудка є інфінітив: Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись. В інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі. Неправильно: Ідучи на змагання, всім хочеться перемагати. Вивчаючи математику, у нас не було ніяких проблем. Правильно: Коли всі їдуть на змагання, їм хочеться перемагати. Коли ми вивчали математику, у нас не було ніяких проблем.
ОбъяснениеЩо ж це за поняття таке? Доброта – це гуманність до людей, любов і турбота до оточуючих. Явна ознака доброти – це свідомий прояв добра, корисних справ, які не потребують щось натомість.
Навколишні люди ставляться один до одного по-різному. Одні проявляють увагу і теплоту до інших, а другі не показують ніякої зацікавленості до проблем тієї чи іншої людини.
Наявність другого типу людей на нашій планеті вкрай сумна, бо присутність байдужих, байдужих до всього людей вселяє негативні якості в душі молодих поколінь, які постійно взаємодіють з цими жителями.
Після такого впливу на світлі уми, людина перетворюється на бездушну істоту, якій, крім власних проблем, нічого інше не цікавить. Це дуже трагічно усвідомлювати.
На превеликий жаль, багато хто забув про поняття “доброта”, що споконвіку означало прояв уваги до труднощів інших людей. За добротою значиться те, що в будь-якій ситуації важливо допомагати нужденній в підтримці людині, якщо потрібно, то проявити турботу і увагу до оточуючих.
Слід розуміти, що на доброту здатна тільки сильна людина, бо для слабкої людини – це тягар, що-небудь робити не на користь собі.
Людей, які творять добрі справи, називають особистостями!
Вони можуть зрозуміти страждання будь-якої зневіреної в житті людини, здатні співчувати, співпереживати. А таких людей важко знайти в сучасному світі.
Люди ж, які не бажають мати в своєму серці таку прекрасну якість, як доброта, не представляють собою зовсім нічого, бо їх існування є безглуздим.
Вони затиснуті, пихаті, байдужі. Мати такі негативні якості, значить бути відчуженим від цього світу, оскільки на планеті має панувати добро. Це ми знаємо ще з казок, де зло завжди віддає перемогу добра, тому що так прийнято і так правильно. З цим нічого не поробиш. Якщо людина не здатна на таке високе почуття, значить, вона нікчема.
Доля такої людини не має ніякого сенсу, що дуже прикро і сумно.
Виховувати доброту необхідно з раннього дитинства. Це і очевидно, бо всі ми стикалися з такою ситуацією, як проїзд в автобусі, де важливо збагнути банальну річ: потрібно поступитися старшому поколінню місцем, інакше це вважається проявом неповаги. За це повинно бути соромно не батькам, а дитині, яка не змогла вчасно засвоїти життєвий урок.
Так, доброта – це якість, яка означає прояв турботи і участь до переживань людей. Доброту зобов’язана носити в своєму серці кожна людина на Землі! Тоді і світ зміниться!: