Опис рослини навесні опис рослини влітку

Одного разу я почула пісню на вірші улюбленої Ліни Костенко «Люди, будьте взаємно красивими». Я слухала цей твір постійно. Знову і знову..

 Коли  я  буду  навіть  сивою,
і  життя  моє  піде  мрякою,
а  для  тебе  буду  красивою,
а  для  когось,  може,  й  ніякою. 

А  для  когось  лихою,  впертою,
ще  для  когось  відьмою,  коброю.
А  між  іншим,  якщо  відверто,
то  була  я  дурною  і  доброю.

Безборонною,  несинхронною
ні  з  теоріями,  ні  з  практиками.
і  боліла  в  мене  іронія
всіма  ліктиками  й  галактиками.. 

В плей-листі було написано, що співає Ольга Богомолець. Я не знала, хто ця жінка. Але я пила пісню, музику, вірші, голос, і відірватися не могла.

Пройшов рік, може два.. Трапився Майдан. Одного разу я побачила на сцені лікаря. Трошки втомлена, трошки засмучена, вона вчила нас, як зігрітися в мороз, піднімала наш бойовий дух та висвітлювала наші душі своєю сонячною посмішкою, співала з нами вночі гімн та колядки. Тоді стало зрозумілим, — це саме та жінка, чий голос я постійно слухала..

 І  не  знало  міщанське  кодло,
коли  я  захлиналась  лихом,
що  душа  між  люди  виходила
забинтована  білим  сміхом. 

І  в  житті,  як  на  полі  мінному,
я  просила  в  цьому  сторіччі
хоч  би  той  магазинний  мінімум:  
—Люди,  будьте  взаємно  ввічливі!

Чесна, смілива, сильна, проста, вона завжди була поруч. Допомагала, рятувала, підтримувала. Її не пускали на сцену, бо вона не угодна політикам і каже те, що відчуває, а не те, що потрібно. Але завжди, коли Ольга пробивалася до мікрофона, — немов сонечко виходило вночі.. І ставало не так холодно, не так страшно, не так безнадійно..

В мене часто питали, кого я бачу лідером, якому можна довірити Україну. Я відповідала, що лідерів виковує, виховує Майдан. Звісно, я навіть не могла собі уявити, що один з цих лідерів візьме на себе саме зараз таку велику відповідальність і порине в бруд політики, рятувати, лікувати пограбовану, покатовану державу. Коли я дізналася, що Ольга Богомолець зареєструвалася кандидатом у президенти, для мене це стало великою радістю. Сподіваюсь, народ України підтримає Ольгу, як вона підтримує людей. Інакше тоді не треба скаржитися, що нами постійно правлять негідники — ми ж самі їх обираємо. Вірю, що в цей раз ми дамо шанс Людині.

 ..і  якби  на  те  моя  воля,
написала  б  я  скрізь  курсивами:  
—Так  багато  на  світі  горя,
люди,  будьте  взаємно  красивими!

Дуже часто ми чуємо: "Ти цього не гідний", "Тримай свою гідність", "Він гідна людина"...  Все це примушує нас замислитись, а що ж таке гідність? Кожна людина по-своєму розуміє поняття «гідність». Для одного це просто вміння відстоювати свою точку зору, переконувати в її правильності інших. Другий гідністю вважає гордість і непокору. У третього почуття гідності асоціюється з приреченістю до самотності. У моєму ж розумінні, гідність є однією з найважливіших рис кожної людини. Адже тільки людина, що має почуття особистої гідності, за будь-яких обставин посяде відповідне місце в суспільстві.         Як же стати гідною людиною? Що зробити, щоб заслужено здобувати повагу інших? Для цього людині необхідно виховувати в собі  такі риси характеру, як чесність, порядність, щирість, доброзичливість, толерантність, а також патріотизм. На почутті власної гідності ґрунтується самоконтроль людської особистості, вимогливість людини до себе. Разом із совістю й честю гідність є засобом усвідомлення людиною відповідальності перед собою та іншими. Гідна людина ніколи не дасть себе в образу і не дозволить принижувати. При цьому з глибокою повагою ставиться до свободи особистості інших людей. Така людина не стане навмисно заподіювати іншим незручності, біль і страждання, а навпаки, своєчасно до Гідна людина ніколи не зазнається, а  залишиться скромною. Філософ Мішель де Монтень писав, що справжня людська гідність схожа з річкою, бо найглибша водойма найменше шумить.
Я вважаю, що людська гідність - це крихкий і безцінний скарб людини, на якому тримається наше суспільство. Тому відкинемо погані думки і будьмо гідними нашого минулого, теперішнього і майбутнього!