Осіння прогулянка Якось тато за вечерею сказав: - Я, коли був малим, то у вихідні не дивився телевізор, а брав кошика і ходив по гриби. Мама одразу занепокоїлася: - А якщо дикі кабани нападуть? А якщо кліщі покусають? Ні, я вас не відпущу. Тато засміявся і сказав: - Де ти зараз кліщів знайдеш? Вони вже перед зимою поховалися всі. А кабани не будуть голодні, бо ми підемо в обідню пору. - Ура! Ми на вихідних ідемо в ліс! - закричав я. На вихідних ми і справді пішли в ліс. Скоро мама з татом вже до половини наповнили кошики, а мій і досі залишався порожній, бо я ніяк не міг знайти грибне місце. Проте скоро ми пішли на іншу галявину і я назбирав ледь не весь кошик лисичок. Ми уже збиралися йти, коли бачимо - під березою у купі листя стоять три підберезники. Я кинуся туди і почав розгортати листя. Але раптом я, ніби попечений, відсмикнув руку. Та я і далі гріб листя. Коли я розкидав усе листя, то зрозумів, чому мені стало боляче. У купі листя сховався їжачок. - Мамо! Тату! - покликав я. - Дивіться, що я знайшов! Мама і тато підійшли до мене і ми утрьох задивилися на це колюче диво. Врешті-решт тато поглянув на наручного годинника і сказав: - Якщо ми зараз не підемо додому, то залишимось без чаю! - сказав він. Звичайно ж, я хотів чаю. Та мені не хотілось залишати їжачка. Тому я на подарував йому три лисички, і ми повернулися додому. П'ючи чай, я сказав: - Цей вихідний - найкращий вихідний у моєму житті!
Якось тато за вечерею сказав:
- Я, коли був малим, то у вихідні не дивився телевізор, а брав кошика і ходив по гриби.
Мама одразу занепокоїлася:
- А якщо дикі кабани нападуть? А якщо кліщі покусають? Ні, я вас не відпущу.
Тато засміявся і сказав:
- Де ти зараз кліщів знайдеш? Вони вже перед зимою поховалися всі. А кабани не будуть голодні, бо ми підемо в обідню пору.
- Ура! Ми на вихідних ідемо в ліс! - закричав я.
На вихідних ми і справді пішли в ліс. Скоро мама з татом вже до половини наповнили кошики, а мій і досі залишався порожній, бо я ніяк не міг знайти грибне місце. Проте скоро ми пішли на іншу галявину і я назбирав ледь не весь кошик лисичок.
Ми уже збиралися йти, коли бачимо - під березою у купі листя стоять три підберезники. Я кинуся туди і почав розгортати листя. Але раптом я, ніби попечений, відсмикнув руку. Та я і далі гріб листя.
Коли я розкидав усе листя, то зрозумів, чому мені стало боляче. У купі листя сховався їжачок.
- Мамо! Тату! - покликав я. - Дивіться, що я знайшов!
Мама і тато підійшли до мене і ми утрьох задивилися на це
колюче диво. Врешті-решт тато поглянув на наручного годинника і сказав:
- Якщо ми зараз не підемо додому, то залишимось без чаю! - сказав він.
Звичайно ж, я хотів чаю. Та мені не хотілось залишати їжачка. Тому я на подарував йому три лисички, і ми повернулися додому.
П'ючи чай, я сказав:
- Цей вихідний - найкращий вихідний у моєму житті!