Основну думку тексту виражатиме заголовок:
А Український живопис.
Б Таємниця властивостей гуми.
В Відкрий для себе Всесвіт.
Г Ювілей всесвітнього часу.​

Особую любовь художник-реалист Николай Петрович Богданов-Бельский питал к жанровым сюжетам, а именно тем, где главную роль играют простые крестьянские дети. Вот и картина «Виртуоз» представляет нам не строго одетого музыканта со скрипкой в концертном зале, а юного деревенского музыканта, благодарными слушателями которого стали ещё четверо таких же крестьянских ребят, уютно расположившись на живописной залитой солнечным светом поляне, окружённой берёзами.

Написанный в несколько импрессионистической манере пейзаж ещё больше сосредотачивает внимание зрителя на персонажах картины. Парнишка-балалечник в пёстрой свободной рубахе что-то играет – по его напряжённому  лицу можно заметить, как он старается. Лица же благодарных слушателей выражают абсолютно разные эмоции – мальчик в клетчатой рубахе довольно улыбается, рядом сидящие ребята демонстрируют неподдельную заинтересованность, а рослый мальчишка в красной рубахе и вовсе встал – то ли в пляс готовый пуститься, то ли просто заслушавшись.

Необычайным спокойствием и созидательностью пропитана эта картина – этакая сельская пастораль, где в центре внимание уютный и беззаботный мир детей. Будучи внебрачным сыном батрачки, мастер знал этот мир очень хорошо и с удовольствием раскрывал его перед зрителем, открывая ему сентиментальную красоту и очарование крестьянского детства.

Замечательную живопись Богданова-Бельского стоит поставить на отдельный пьедестал. Как абсолютно все работы подобной тематики, так и  отдельно взятый «Виртуоз» источают тепло, любовь и неподдельную доброту. И, кажется, до сих пор льётся с холста незатейливая мелодия крестьянского балалаечника, увлекая своих юных слушателей.

1891 г. Холст, масло. 129 x 159 см.  Государственный музей искусств Грузии.

Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі  хмаринки, схожі на тварин — лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!