‼️‼️‼️ОТ с заданием‼️
6 нужно по написанному предложению

здрастуй, оля! (Саша маша, рита, катя)

Привіт, Діма (рома, андрей, олег).

- Я купив 2 квитки в театр на виставу "Лебедине озеро", підеш?

-Із задоволенням! Коли починається вистава?

- Сьогодні в 19-00. Де ми зустрінемося?

- Давай біля мого будинку в 18-30?

- Добре. я подзвоню, як підійду. Буду чекати з нетерпінням.

- Так. я теж. Чекатиму.

- до зустрічі

-до зустрічі!

АБО

Здрастуй, не хочеш скласти компанію піти зі мною в театр?

-Здрастуй, давай! А на який спектакль і в який час?

-На балет Лускунчика в шістнадцять тридцять.

-Добре, буду чекати зустрічі.

-Дякуємо. Бувай

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".