Отаманський байдак ішов посередині, а на ньому з прапорів було нап'ято гасло, щоб усі чайки купи трималися, щоб передні не відпливали далеко та не кидали задніх, бо під час походів траплялося таке лихо, що розбурхане море порозкидає козацькі чайки так, що потім отаман і не збере всіх розбір синтаксичний
Прекрасне в моєму житті. Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, ким ми станемо в майбутньому А суспільству треба, щоб ми виросли гідними своїх батьків, дідів і прадідів.
Прекрасне в житті нас оточує звідусіль. Треба тільки його помітити, розпізнати, вихопити із плину часу.
Перш за все — це природа, яка оточує нас щодня. Вона зачаровує людей своїми таємницями. Упродовж усього історичного розвитку людина прагнула охопити своєю свідомістю якнайширшу картину світу, пояснити, пізнати природу задля того, щоб застосувати її для своїх потреб. А природа не завжди корилася Вона живе своїм життям. Прекрасно бачити синє небо, яскраве сонечко, веселку. А як це чудово — чотири пори року! Хіба не прекрасно побувати за один рік у всіх чотирьох?
А світ мистецтва? Хіба це не прекрасне в моєму житті? Я слухаю музику, дивлюся кіно, відвідує театр чи якусь виставку, пірнаю у світ прекрасного, винося-чи звідти перлини.
Наш учитель каже, що прекрасне найповніше виявляється у художній творчості обдарованої людини в умовах творчої свободи. Мабуть, він правий, бо інакше я б не міг насолоджуватися музикою, яку я дуже люблю, без якої себе не уявляю. Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радш: й плакати, може до пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика Чайковського, Баха, Бетховена… Від неї світліша^ похмурий день, зникає втома, з’являється бажання творити добро, любити людей і весь світ…
Багато видів мистецтва існує у світі, кожен з них — джерело естетичної насолоди. Але музика — це завжди зустріч з радістю, можливість мріяти й сподіватися.
Прекрасне в моєму житті те, що я можу спілкуватися з друзями, ділити радість і горе. Народна мудрість говорить: «Горе, розділене з другом, — півгоря, і радість, розділена з другом, — дві радості».
У мене гарні батьки, чудовий дідусь, мудрі вчителі, вірні друзі, а отже — прекрасний настрій (частіше!).
А ще сама прекрасна мить в мому житті це мій братик Андрійко якого я люблю понад усе.
Цінуйте те що ви маєте і ту кожну приємну мить яка з вами стається!
Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":