Отгадайте загадку о местоимение
В далеком степи, на широком приволье
жили местоимения. Много их было, и все
такие разные. Часто ссорились, дрались на пистолями
и саблях. Однажды забрел сюда отважный
атаман. -Кто вы, что случилось? - с Что!
-Ничего! -Казна что! - воскликнули они. -Стривайте!
Кто мне объяснит, что здесь происходит? -Каждый! -Сам!
-Кто! - закричали. -Понятно. Вы не можете
помириться, потому что не можете поделиться. Козак построил
им шалаше, дал названия каждом куреня.
О каких шалаше идет речь?
Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю гати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !