ответить ! а) знайдить речення із чотирма однорідними членами б) знайдить прикметник-антоніми в) знайдить два речення, засобом зв'язку яких є займенник г) знайдить іменник,який уживаемо лише в однині?
Друзья — огромный пеликан и маленький котёнок — подружились в заповеднике. Обычно они встречаются после рыбной ловли. Пока пеликан ловит рыбу, котёнок сидит на берегу. Но вот птица с добычей выбирается на сушу. Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним. Тут котёнок не теряется. Он быстро забирается в клюв и лакомится рыбой. Однажды к пеликану неожиданно подошел человек. В это время котёнок сидел у птицы в клюве. Пеликан затолкал котёнка в глоточный мешок, сомкнул клюв и взмыл в воздух. Птица делала над озером круг за кругом, пока человек не спрятался в кустах. Тогда птица опустилась и раскрыла клюв. На землю важно вышел путешественник-котёнок.
Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним.
Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо. Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом. Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета. Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".
1.
Друзья — огромный пеликан и маленький котёнок — подружились в заповеднике. Обычно они встречаются после рыбной ловли. Пока пеликан ловит рыбу, котёнок сидит на берегу. Но вот птица с добычей выбирается на сушу. Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним. Тут котёнок не теряется. Он быстро забирается в клюв и лакомится рыбой. Однажды к пеликану неожиданно подошел человек. В это время котёнок сидел у птицы в клюве. Пеликан затолкал котёнка в глоточный мешок, сомкнул клюв и взмыл в воздух. Птица делала над озером круг за кругом, пока человек не спрятался в кустах. Тогда птица опустилась и раскрыла клюв. На землю важно вышел путешественник-котёнок.
Раскрывает свой клюв и широко растягивает мешок под ним.
2.
Раскрывает свой клюв и широко растягивает
.
мешок под ним.
(сказуемое обозначается так :)
3.
нар. подл. глаг. нар. прил.
Обычно они встречаются после рыбной
сущ.
ловли.
4.
Бало́вать, заня́та, торты́, ста́туя.
Дальше незнаю извини фуух..
(Можно лучший ответ)
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".