Периметр фортеці має форму неправильного трикутника. Спершу, були зведені владича, в’їзна та стрийська вежа. В’їзна вежа була звернена на захід. У ній є дві замуровані арки, що раніше служили хвірткою та в’їздом до фортеці, обладнані підйомними мостами. Співробітники музею запропонують Вам піднятися на це укріплення, оплативши екскурсію. Лише екскурсанти мають змогу оглянути місто з найвищої точки.
Вежі мають вузькі гвинтові сходи і високі сходини, що сприяло успішному веденню оборонних дій. Штурмуючи Замок Любарта не мали підтримки від воїнів, які знаходились позаду. Захисники мали змогу постійно змінювати один одного, використовуючи розширення стін.
Згідно раннього опису, раніше стіни були увінчані зубцями – мерлонами. Однак, коли вогнепальна зброя почала відігравати важливу роль на полі бою, кренеляж замурували, а в баштах і стінах були зроблені ряди бійниць.
Про життя і діяльність Івана Сірка відомо мало. Вважається, що народився він між 1605 і 1610 роками. Був родом із Поділля, с. Мурафа біля Шаргорода. Рід Сірків емігрував на Слобідську Україну незадовго після того, як розпочалась Визвольна війна. В лавах Хмельницького Іван Сірко став полковником. Його діяльність характеризувалася особливим дотриманням січових традицій та постійної орієнтації саме на неї. У боротьбі проти поляків заслужив значний авторитет.
Після 1654 року Сірка немає в числі активних учасників подій війни проти Польщі, однак згодом він отримує Вінницький полк і керує ним до приходу на гетьманство Юрія Хмельницького, з яким через політичні непорозуміння не знаходить спільної мови, і вирушає на Січ, а невдовзі стає кошовим отаманом. На цій посаді перебуває в період 1660-1680 років, що є доказом його надзвичайних управлінських здібностей та популярності на Запоріжжі. У зв’язку із неприйняттям Іваном Сірком пропольської політики Виговського, він завдає дошкульних ударів по Криму, який був союзником гетьмана. Однак після приходу до влади Юрія Хмельницького Сірко і з ним вступає в конфлікт. Разом із Богуном та Дорошенком відмовляється підписувати Переяславські статті 1659 року.
Іван Сірко за період отаманування на Січі провів 65 успішних походів проти Османської імперії, насамперед проти Кримського ханства. Таким чином він ослаблював боротьбу спершу Виговського, а потім і Дорошенка та Юрія Хмельницького з Московським царством. Хоча Сірко й займав антимосковську позицію, однак такими своїми діями не сприяв налагодженню союзу України та Туреччини. Після того, як до влади на Правобережжі приходить Павло Тетеря, активно протистоїть і йому. Дотримується політичного курсу Запорозької Січі, обстоює інтереси Війська Кошового Низового. Неодноразово спустошує Північне Причорномор’я і навіть весь Крим. У протистоянні з Іваном Самойловичем зазнає поразки і відбуває 1 рік заслання в Московському царстві. Повертається на Січ і все частіше шукає союзників у Польщі та Туреччині.
Помер уславлений отаман у 1680 р. Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі (тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області).
Периметр фортеці має форму неправильного трикутника. Спершу, були зведені владича, в’їзна та стрийська вежа. В’їзна вежа була звернена на захід. У ній є дві замуровані арки, що раніше служили хвірткою та в’їздом до фортеці, обладнані підйомними мостами. Співробітники музею запропонують Вам піднятися на це укріплення, оплативши екскурсію. Лише екскурсанти мають змогу оглянути місто з найвищої точки.
Вежі мають вузькі гвинтові сходи і високі сходини, що сприяло успішному веденню оборонних дій. Штурмуючи Замок Любарта не мали підтримки від воїнів, які знаходились позаду. Захисники мали змогу постійно змінювати один одного, використовуючи розширення стін.
Згідно раннього опису, раніше стіни були увінчані зубцями – мерлонами. Однак, коли вогнепальна зброя почала відігравати важливу роль на полі бою, кренеляж замурували, а в баштах і стінах були зроблені ряди бійниць.
Про життя і діяльність Івана Сірка відомо мало. Вважається, що народився він між 1605 і 1610 роками. Був родом із Поділля, с. Мурафа біля Шаргорода. Рід Сірків емігрував на Слобідську Україну незадовго після того, як розпочалась Визвольна війна. В лавах Хмельницького Іван Сірко став полковником. Його діяльність характеризувалася особливим дотриманням січових традицій та постійної орієнтації саме на неї. У боротьбі проти поляків заслужив значний авторитет.
Після 1654 року Сірка немає в числі активних учасників подій війни проти Польщі, однак згодом він отримує Вінницький полк і керує ним до приходу на гетьманство Юрія Хмельницького, з яким через політичні непорозуміння не знаходить спільної мови, і вирушає на Січ, а невдовзі стає кошовим отаманом. На цій посаді перебуває в період 1660-1680 років, що є доказом його надзвичайних управлінських здібностей та популярності на Запоріжжі. У зв’язку із неприйняттям Іваном Сірком пропольської політики Виговського, він завдає дошкульних ударів по Криму, який був союзником гетьмана. Однак після приходу до влади Юрія Хмельницького Сірко і з ним вступає в конфлікт. Разом із Богуном та Дорошенком відмовляється підписувати Переяславські статті 1659 року.
Іван Сірко за період отаманування на Січі провів 65 успішних походів проти Османської імперії, насамперед проти Кримського ханства. Таким чином він ослаблював боротьбу спершу Виговського, а потім і Дорошенка та Юрія Хмельницького з Московським царством. Хоча Сірко й займав антимосковську позицію, однак такими своїми діями не сприяв налагодженню союзу України та Туреччини. Після того, як до влади на Правобережжі приходить Павло Тетеря, активно протистоїть і йому. Дотримується політичного курсу Запорозької Січі, обстоює інтереси Війська Кошового Низового. Неодноразово спустошує Північне Причорномор’я і навіть весь Крим. У протистоянні з Іваном Самойловичем зазнає поразки і відбуває 1 рік заслання в Московському царстві. Повертається на Січ і все частіше шукає союзників у Польщі та Туреччині.
Помер уславлений отаман у 1680 р. Похований І.Сірко біля Чортомлицької Січі (тепер село Капулівка, Нікопольського району Дніпропетровської області).
Можна дякую і найкращий)?