Підкресліть граматичні основи та накресліть схеми
1.Коні чвалають по калюжах, у повітрі свіжа вологість, і де-не-де блимають далекі вогники.
2.Букет півоній, які мати несла в руці, поширював п’янкий запах – власне, в руках її наче вигойдувався букет тонких пахощів.​

     Наше життя минає непомітно. Сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. Хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. Але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.
     Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
    Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
     Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".  

Не дуже хочеться жити в суспільстві яке тебе обурює та пригнічує.Хочу жити в суспільстві  де мене уся люблять,підтримують мої мрії,думки,сподівання.Але не все так добре як хотілося б.

В майбутьньму  я прикладу максимум зусиль,щоб приблизити мою мрію про ідеальне суспільство  у якому я хочу жити ,бо саме від нас залежить, яким воно дістанеться нашим дітям та онукам ,і ми ,нове покоління,повинні його передати їм кращим,чим воно дісталось нам.
Важко жити  з тими які тебе ненавидять.Тому я хочу жити у своєму,нібито,суспільстві, у домашніх взаєминах)