Підкресліть займенники, визначте їх розряд, синтаксичну роль 1. Цей світ – як маків цвіт. 2. Хто любить світ, той любить правду. 3. І в наше віконце загляне сонце. 4. Кожен вітер по- своєму дме. 5. Всякому овочу свій час. 6. Не рубай дерево, яке дає тобі затінок. 7. Народився я українцем, то прагну волі. 8. Дерево пізнають по тому, що воно родить, а людину по тому, що вона робить

Що робити? що зробити?Неозначена форма дієслова. Особові форми дієсловаНеозначена форма — початкова форма дієслова. Дієслова, що відповідають на питання що робити? Що зробити?, називають дієсловами неозначеної форми. Неозначена форма дієслова називає дію, стан або процес, але не вказує ні на час, ні на особу, ні на число, ні на рід. У кінці таких дієслів пишеться суфікс -ти (-ть).Неозначена форма дієслова може бути будь-яким членом речення. Найчастіше дієслово в неозначеній формі виступає в ролі головного члена речення в односкладному безособовому реченні:Не здержать нам хвилі. Також може бути частиною присудка, що складається з двох і більше слів:Трудитись має кожен як бджола. Присудок, який складається з двох або більше слів, називаютьскладеним.Особові форми дієслів змінюються за особами, числами, часами: я знав, знаю, знатиму; вони знали, знають, будуть знати. У формі минулого часу особові дієслова змінюються за родами і числами: знав, знала, знало, знали. У реченні особові дієслова є присудком. 

Без апетиту ковтнувши рештки вчорашньої трапези, почвалала до своєї кімнати.
Софійка відчинила шафу і, підібгавши ноги, всілася на лахи поверх шухляди. 
Так само підібгавши ноги, вона сидить – не в шафі, ні! – на присипаній сосновою хвоєю траві лікарняного дворища. 
Прокравшися звивистими завулками, з’ясувала, що хлопчина з матір’ю мешкають у дрібному півбудиночку над самісіньким крутосхилом, звідки вже починався парк.
І, прийшовши зараз додому, Софійка не застане Ростика (адже восени він ще не народився)!
Думала про чудасію із шафою, коли, повертаючися з уроків, піднімалася сходами.
Роззираючися, з теплотою згадала, як несподівано стріла тут Вадима.
Повагавшись, натиснула кнопку дзвінка над хвірткою.
Здолавши перелазик, Софійка з подивом помітила, що опинилася саме на тій вуличці, де жив загадковий хлопчик зі світлини. 
Бабуся замислилась і, патраючи курку, тихенько завела весільної:
Зважившись, навіть ущипнула якогось чоловіка за лікоть.