За горами,за морями,за тридевять разу я гуляв на невеликій полянці.все було добре,поки сонце не зайшло і раптово налетіли чорні хмари.я здивувався і запитам у них: -чого ви сюди прийшли? навіщо загородили тепле сонечко? хмари промовчали.і через декілька секунд почався дощ.пробув він недовго всього 5 хвилин.зібралися всі вкучку і полетіли геть.я у то й час стояв під великим грибочком,тільки вийшов з нього побачив,що знову світить яскраве сонечко і якось засмутився.поглянув у різні боки і побачив ті дощові хмари.недовго думав і побіг за ними.дощ ніби тікав від ін біг і із ньго падали тендітні,прохолодні краплинки..далі сам придумуй кінцівку
Живий куточок Твір-описВлітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися «Живий куточок». В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався нам раєм. Перше, що я побачила, – це акваріуми з незвичайно красивими рибками. їх різноколірна луска переливалася всіма барвами веселки.Рибки підпливали до скла і дивилися на нас, беззвучно відкриваючи роти, потім раптом різко спливали в глиб акваріума, витончено виляючи хвостами і плавниками. Краса рибок, їх плавні рухи привели мене в стан спокою і утихомиреності. Але тут мій погляд впав на крокодила. Його очі здалися мені сумними. Ми з подругою пішли далі. У іншій кімнаті були різні тварини і птахи. Крупна і різноколірна папуга щось обурено кричав при наближенні людей. Тут же була мавпа, яку теж турбувало наближення людей, вона голосно кричала. Решта мешканців куточка спокійно реагувала на нас. Товстенькі морські свинки крихітні хом’яки давалися в руки, їм подобалося, коли їх гладили. Ми вийшли з Палацу для дітей, і день здався мені не таким нудним. Спілкування з тваринами принесло велике задоволення. Відчуття спокою і втихомиреності не покидало мене весь день. І досі я часто згадую свої відвідини «Живого куточка».
