Підкреслити підмети, знайти звертання.
1. Ой хлопчику, хороший мій, чому ти плачеш? (А. Малишко).
2. Рости, моя пташко, мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє серце не розбите... (Т. Шевченко).
3. Пусти мене, мій батеньку, на гори,Де ряст весняний золотом жаріє (Леся Українка).
4. Спи, моя дитино,золота, Спи, моя тривого, кароока(М. Вінграновський).
5. Дяка щирая тобі, ніченько-чарівниченько, Що закрила ти моє личенько (Леся Українка).
6. Спи, дитятко, сном міцним (М. Рильський).
7. Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці (Нар.творчість)
Однорідні частини:
2. Вишня (підмет, підкреслюються однією лінією) губить (присудок, підкреслюються двома лініями) листя на причілку хати, журавель (підмет) колодязний трубить (присудок) у мерзлу синь (В. Бровко).
5. Хай живуть (присудок) літаки (підмет), хай каштани (підмет) цвітуть (присудок), хай симфонія (підмет) музики лине (присудок) у далеч космічну ракети (Л. Дмитерко).
7. Облітають (присудок) квіти (підмет), обриває (присудок) вітер (підмет) пелюстки печальні в синій тишині (В. Сосюра).
Неоднорідні частини:
1. На небі сонце (підмет) – серед нив я (підмет) (М. Коцюбинський).
3. Мені здається (присудок): твої очі (підмет) мою душу світять (присудок) з вишини (В. Сосюра).
4. Подивилась (присудок) ясно – заспівали (присудок) скрипки (підмет) (П. Тичина).
6. Рипнула (присудок) хвіртка (підмет) – хтось (підмет) зайшов (присудок) на подвір’я (М. Зарудний).
Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежними від нього словами. Дієприкметниковий зворот у реченні завжди виконує роль поширеного означення. Наприклад, Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі (Дніпрова Чайка). У наведеному реченні дієприкметниковим зворотом є приспане тихою ласкою ночі, де дієприкметником виступає слово приспане. Дієприкметниковий зворот може стояти як перед означуваним словом (препозиція), так і після нього (постопозиція). Від цього залежить вживання при ньому розділових знаків, а саме коми. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова (іменника), то цей зворот на письмі виділяють комою (або комами), а в усному мовленні — паузою та інтонацією: Безмежний степ, укритий снігом, спав (М. Старицький). Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами зазвичай не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори (Н. Забіла).
Дієприкметниковий зворот у реченні може стояти не безпосередньо після пояснюваного слова, а бути відділеним від нього іншими членами речення. У такому разі його відокремлюють комами: Ходить хмараОзначуваний іменник у ролі підмета над березами, блискавками підперезанаВіддалений дієприкметниковий зворот (В. Кочевський).
Объяснение: