підрядне допустове;
2) підрядне з’ясувальне;
3) підрядне означальне;
4) підрядне наслідкове.

А) Людина повинна вірити, що незрозуміле можна зрозуміти... (Гете).

Б) Я син народу, що вгору йде... (І. Франко).

В) Хоч вітри ідуть супроти, та незламні наші крила (А. Малишко).

Г) Снігу насипало багато, так що до села добратися було нелегко.​

Вітер що несподівано налетів дві години тому, нарешті прин6іс хмари, й почав заволікати обрій димовою завісою сірих, полярних туманів.Сткавши біля вікна, проти якого росла молоденька верба, Максим стежив за ДесноюБ а лоами.У чепурній хатині, що тежпропахла соняшником, яблуками і вощиною. їх привітно зустріла тітка Христя...ригнувшись до самої землі, друзі ясмніше обачили обриси двох доріг,що збігали ів переливалисяч попелястими смужками через пкагорбок.нвад темним беззмежжямлісів. ЯКІ З УСЬОГО БОКУ ЗАТУЛЯЛИ НЕБОКРАЙ,сходив весняний ранок.

Слово складвється з  основи і закінчення. В основу можуть входити, префікс, корінь, суфікс. Щоб визначити основу, потрібно слово провідміняти. Та частина слова, що змінюється-це закінчення. а перед ним все  -  основа.

Корінь -спільна частина споріднених слів, яка виражає їхнє основне (загальне, поняттєве) лексичне значення, основна, стрижнева морфема . Н-д: сад-садок, садочоккорінь сад. Щоб знайти корінь, треба добрати споріднені слова і подивитися, що в них однакове (яка частина слова).
 Нові слова утворюються за до префіксів , суфіксів, або зразу і префікса, і суфікса.

Роз, без завжди пишуться з буквою -з. (розводити, розказати, безпорадний)