(Пів)апельсина, (пів)місяця, (пів)року, (пів)яблука, (пів)юрти, (пів)ящика, (пів)України, (пів)Херсона, (пів)Європи, (пів)кілометра, (пів)Африки, (пів)міста, (напів)сировина, (полу)станок.
.
.
.
напиши где вместе и где раздельно !!​

Розставити розділові знаки у реченні слід так:

⇒ А здавалось, один тільки крок - і обнімуться стомлені долі.

⇒Я ще можу, та серце більше не лічитиме днів розлуки.  

⇒Багато людей на світі, а ти у мене один.

⇒А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика та його стареньку бабцю пробігають по тілу мурашки, і стає страшно-страшно.

⇒ І тріснув лід, і стрепенулось серце, і зупинилась у мовчанні мить.

⇒Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози навесні збираєм.

За правилом: розділові знаки у складних реченнях.

Між частинами ССР - кома.

Між частинами складного речення перед усіма сполучниками (як у передостанньому реченні) - кома.

Якщо друга частина речення виражає наслідок - тире.

Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.Народилася моя бабуся в невеликому селі . Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до іншого села .Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», — говорить про себе моя бабуся.Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!