Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще.
Людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. Але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування.
Я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. Сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. Звичайно, для цього потрібен час. Прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови Всесвіту. Тому слово за науковцями.
А що ж залишається пересічному громадянинові? Чекати, поки прийдуть кращі часи? Мабуть, це було б набагато простіше.
Сучасне життя гостро ставить перед людьми одвічну проблему духовності. Тільки тоді, коли пануватимуть загальнолюдські цінності: гуманізм, відданість Батьківщині, вірність ідеалам — люди будуть прагнути до оновлення світу, а отже, і до його поступального розвитку.
Я хочу, щоб наш світ був радісним, дарував щасливі роки життя. Що є прекраснішим за квітучий сад nam-сні? Він щедро зачаровує своєю красою, таємничністю і дарує надію на краще майбуття.
Саме таким я бачу світ: квітучим, щасливим, оновленим!
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. Але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування.
Я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. Сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. Звичайно, для цього потрібен час. Прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови Всесвіту. Тому слово за науковцями.
А що ж залишається пересічному громадянинові? Чекати, поки прийдуть кращі часи? Мабуть, це було б набагато простіше.
Сучасне життя гостро ставить перед людьми одвічну проблему духовності. Тільки тоді, коли пануватимуть загальнолюдські цінності: гуманізм, відданість Батьківщині, вірність ідеалам — люди будуть прагнути до оновлення світу, а отже, і до його поступального розвитку.
Я хочу, щоб наш світ був радісним, дарував щасливі роки життя. Що є прекраснішим за квітучий сад nam-сні? Він щедро зачаровує своєю красою, таємничністю і дарує надію на краще майбуття.
Саме таким я бачу світ: квітучим, щасливим, оновленим!