Перебудувати речення так, щоб вони стали ускладненими відокремленими другорядними членами. Записати, розставити розділові знаки. Визначити, який член речення відокремлений, чим він виражений.
1. Монастир скидався на вбраного в казковий панцир лицаря.
2. Згодом від ріки на гору велика валка саней з діжками, які були повні води.
3. Навпроти був тихий, порожній скверик.
4. Плавці мчали до берега, захлинались водою, пробивалися крізь кригу.
5. А одного молодого гусака, який був окрасою й надією череди, забив яструб.
6. Олена була пригнічена тяжкими думками, тому ні до кого не обзивалася.

...верба та калина. Неможливо уявити берег неосяжної, темно-синьої річки без могутньої, зеленокосої верби. Вона ,немов берегиня, тримає та охороняє бурхливі, неосяжні водиПрийдеш влітку до річки, сядеш на зеленому лужку і милуєшся...Милуєшя Тим, як вітер розвіває коси дівчини-верби, як ніжно віти хлюпочуться по воді. Аж дух перехоплює!
А калина...В Україні, мабуть, немає жодного подвір'я, де не росла б ця тендітна, мрійлива струнка "дівчинка". Її червоні грона захоплюють з першого погляду. Наче нічого незвичайного, але яка ж це краса! Милуєшся і не намилуєшся ...
Тому правду говорять в народі : "Без верби і калини нема України".

Знахідний відмінок. У знахідному відмінку множини іменники першої відміни мають форму, однакову з формою називного або родового відмінка множини, причому:а) іменники — назви осіб та істот мають форму, однакову з формою родового відмінка множини: ведме́диць, вовчи́ць, листоно́ш, молоди́ць, робітни́ць, украї́нок.Примітка. Іменники — назви деяких свійських тварин уживаються також у формі, однаковій із формою називного відмінка: гна́ти ове́ць (і ві́вці), па́сти корі́в (і корови́),годува́ти сви́ней (і сви́ні);