Таку чудову пору, як осінь я кожного разу чекаю з нетерпінням. Саме в цей час відчувається неабиякий спокій та душевне умиротворення. Кожну хвилину тіло потребує затишку, тому хочеться загорнувшись у теплу ковдру сидіти на підвіконні з гарячою чашкою кави та гати за стікаючими по склу вікна каплями дощу. Якщо теплий одяг зігріває тіло, то душевні розмови з дорогими людьми - душу. Та інколи восени прагнеш побути наодинці своїми думками, переосмисливши багато речей. Бо саме в цей час людина стає більш серйознішою, у зв‘язку з погодою і звичайно з почавшоюся буденною рутиною. Осінь, оскільки сама справжня трудівниця, яка приносить багато смачних врожаїв, закликає і всіх інших працювати. Хтось на роботу, комусь час до університету або ж школи, ну а деякі поки що ходять тільки в садочок і пізнають цей світ. Хоч відпочинок і скінчується та потрібно братися за розум, кожен з нас в деякі моменти, ніби перетворюється на маленьку дитину, яка хоче зібрати багато-багато опалого листя в одну кучу та без перестанку, відчуваючи з кожним разом все більший і більший азарт у душі, з розбігу стрибати в неї. І природу не обійшли зміни. Повітря на вулиці стає особливо пряним та в ньому відчувається трішки гіркуватості, як міцна кава вранці. Осінь особливо дбайливо віднеслась до вбирання дерев. Усі золоті та багряні кольори подарувала саме їм. Не пошкодувала найкращої фарби для кожного листочка, старанно розфарбувавши його у різні відтінки. А воно в свою чергу, в знак великої вдячності за новий образ, під спів вітру, танцює свій повільний вальс. Все таки це дійсно особлива пора з неповторними та осліпляючими очі художника своїми пейзажами.
- Доброго дня, молода дівчино! Насправді дуже незручно звертатись до вас з таким проханням, та не могли б ви, будь ласка, поступитись мені місцем? Щось недобре себе почуваю, адже з самого ранку на ногах. - Доброго! Так, звичайно! Вибачте мені, що одразу до цього не додумалась! Будь ласка - Щиро, Вам, дякую! Я б не попрохала, якби були хоч якісь сили стояти. А так майже мушу. - Нічого страшного, я Вас чудово розумію, тому не хвилюйтесь. Тим баче на наступній зупинці мені потрібно виходити. ще раз! Не вся молодь одразу ж реагує на подібні слова, тому видно, що ви дуже ввічлива людина. Дозвольте віддячити Вас! Ось тримайте декілька яблук. Це просто, щоб поліпшити Ваш настрій, адже вони дуже солодкі та соковиті. Вирощувала сама у своєму невеличкому садку. - З радістю прийму таку подяку! Фрукти обожнюю... Здається вже під‘їжджаємо до моєї зупинки. До побачення! Вдалого Вам вечіра! - До зустрічі! І Вам того ж!
Якщо теплий одяг зігріває тіло, то душевні розмови з дорогими людьми - душу. Та інколи восени прагнеш побути наодинці своїми думками, переосмисливши багато речей. Бо саме в цей час людина стає більш серйознішою, у зв‘язку з погодою і звичайно з почавшоюся буденною рутиною. Осінь, оскільки сама справжня трудівниця, яка приносить багато смачних врожаїв, закликає і всіх інших працювати. Хтось на роботу, комусь час до університету або ж школи, ну а деякі поки що ходять тільки в садочок і пізнають цей світ.
Хоч відпочинок і скінчується та потрібно братися за розум, кожен з нас в деякі моменти, ніби перетворюється на маленьку дитину, яка хоче зібрати багато-багато опалого листя в одну кучу та без перестанку, відчуваючи з кожним разом все більший і більший азарт у душі, з розбігу стрибати в неї.
І природу не обійшли зміни.
Повітря на вулиці стає особливо пряним та в ньому відчувається трішки гіркуватості, як міцна кава вранці.
Осінь особливо дбайливо віднеслась до вбирання дерев. Усі золоті та багряні кольори подарувала саме їм. Не пошкодувала найкращої фарби для кожного листочка, старанно розфарбувавши його у різні відтінки. А воно в свою чергу, в знак великої вдячності за новий образ, під спів вітру, танцює свій повільний вальс.
Все таки це дійсно особлива пора з неповторними та осліпляючими очі художника своїми пейзажами.
- Доброго! Так, звичайно! Вибачте мені, що одразу до цього не додумалась! Будь ласка
- Щиро, Вам, дякую! Я б не попрохала, якби були хоч якісь сили стояти. А так майже мушу.
- Нічого страшного, я Вас чудово розумію, тому не хвилюйтесь. Тим баче на наступній зупинці мені потрібно виходити.
ще раз! Не вся молодь одразу ж реагує на подібні слова, тому видно, що ви дуже ввічлива людина. Дозвольте віддячити Вас! Ось тримайте декілька яблук. Це просто, щоб поліпшити Ваш настрій, адже вони дуже солодкі та соковиті. Вирощувала сама у своєму невеличкому садку.
- З радістю прийму таку подяку! Фрукти обожнюю... Здається вже під‘їжджаємо до моєї зупинки. До побачення! Вдалого Вам вечіра!
- До зустрічі! І Вам того ж!