Перебудуйте подані речення так,щоб жієслова в них набули безособового значення.Підкресліть граматичні основи
1) Ми не хочемо вчити уроки 2 )У дитини болить живіт 3) Из моря повіяв холодок 4) У садку запахла свіжоскошена трава. 5)Тепло війнуло в розчинене вікно. 6) Уже третій день іде дощ. 7) Грім струсонув землю 8) Я не хочу кави
Візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. Можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали спогадами. Так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими спогадами. Неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. Будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
Крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, допомагає вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. Також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. Начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
Мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. Загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!Цей твір можливо наприклад замість читання підставте сою улюблену справу.
Дійсно, у сучасному світі ми кожного дня бачимо нових людей, які запам’ятовуються нам своєю індивідуальністю та неповторністю. Дехто стверджує, що на землі є принаймні кілька ідентичних осіб, інші ж впевнені в тому, що кожен із нас особливий.
Я вважаю, що в цілому світі не знайти навіть двох людей, які були б між собою цілком однаковими, кожен із нас — це окрема особистість з власними звичками та характером.
По-перше, навіть якщо люди схожі зовні, як дві краплини води, вони можуть кардинально відрізнятися своїм світоглядом.
Прикладом цього є випадок із мого життя, який відбувся, коли мені було 12 років. Того літа я вперше поїхала в дитячий табір, де познайомилася з двома хлопцями — Ігорем і Святославом. Із самого початку їхні нові знайомі, серед яких була і я, не могли відрізнити юнаків. Вони були близнятами, надзвичайно схожими між собою. Та вже пізніше, коли ми ближче познайомилися з цими хлопцями, стало зрозуміло, що Ігор та Святослав — дві зовсім різні людини, кожен зі своїм характером і світоглядом. Перший був досить мрійливим, він часто занурювався у свої роздуми та забував про реальний світ. Другий натомість був дуже активним та дружелюбним, хлопець зразу ж став душею компанії. Після ближчого знайомства з характерами обох юнаків визначити, хто з них перед тобою не було великою проблемою.
По-друге, кожна людина у своєму житті хоче бути особливою, тому часто розвиває різноманітні здібності та якості, а інколи навіть змінює зовнішність заради того, щоб не бути схожим на когось іншого.
Така історія стала головною сюжетною лінією популярного зараз серіалу «Американська історія жахів». В одному з сезонів у центрі подій фігурують героїні Бет та Дот - сіамські близнюки, які починають свою кар’єру в цирку. Змалечку дві жінки із зовсім різними характерами та мріями з’єднані в одному тілі. Вони обоє розуміють, що ніколи не зможуть існувати окремо одна від одної, тому всіляко намагаються відрізнитися та показати свою індивідуальність. Бет — мрійлива жінка з душею дитини, яка фарбує волосся в золотистий колір та намагається стати комедійною актрисою. Дот — реалістка, яка не хоче змінюватись, а на сцені більше любить залишатися в тіні своєї сестри. Вони — дві зовсім різні жінки, бранки власного тіла, але все ж розвиваються, як окремі особистості.
Отже, кожен з нас індивідуальний і неповторний, адже ніхто не хоче бути частиною сірої маси, чорною вороною, навіть якщо він дуже схожий на когось зовні