Перед Вами тексти задач. Запишіть ці тексти словами, а також дайте письмово відповіді до цих задач, записавши числівники словами. Бажаю успіху!
• Їжачок виміряв довжину своєї стежки, і вона виявилася коротшою на 79 метрів, ніж у його друга. А довжина стежки, якою мандрує його друг, становить 230 метрів. Яка довжина стежки їжачка?
• Природолюб Пилипко посадив у бабусиному садку 6 яблунь, 5 груш, 5 слив, 2 липи, 7 ялинок. Скільки фруктових дерев посадив Пилипко у бабусиному саду?
• Щоб приготувати український борщ, мама взяла 6 картоплин, 2 морквини, 1 цибулину, 4 помідори, 1 маленьку капустинку, 2 перчини, 3 літри води. Скільки овочів використано, аби зварити український борщ?

Объяснение:

Скоро мені доведеться вступити в доросле життя, залишивши позаду шкільні роки. На випускному вечорі мені належить почути зі сцени актового залу напутні промови вчителів і батьків.

Я буду слухати ці слова з максимальною уважністю, адже вони будуть говорити, передаючи за до фраз гіркоту від свого якогось невдалого досвіду, даючи нам поради, які є життєво важливими і необхідними для нашого щасливого подальшого життя.

Доросле життя… Радують і одночасно засмучують ці слова. Тепер я повинен буду приймати зважені рішення, нести стовідсоткову відповідальність за всі свої вчинки, навчаючись витягувати мораль з тих ситуацій, які ставлять в безвихідь і нагнітають.

Розуміння того, що людина не є ідеальною, схильна робити помилки, помилятися і падати, валить у серйозні роздуми. Адже мені треба буде незабаром почати самостійно вирішувати проблеми, намагатися справлятися з виникаючими труднощами, і при цьому не втрачати силу духу.

Я вже встиг познайомитися зі словами «любов», «дружба», «ненависть» і «прощення». Я знаю, яке почуття відчуває людина, коли їй боляче, і які емоції переповнюють її серце, коли їй радісно. Мені всього шістнадцять, але я вже випробував різноманіття того, що робить людину душевніше і терпиміше, залишаючи місце виправленню допущених помилок.

Кажуть, життя дорослої людини складається з сірих буднів в постійному очікуванні вихідних днів. Але все ж я перебуваю в упевненості, що в житті багато місця для почуттів, що переповнюють душу і дарують безліч емоцій, а не тільки робота і побутові проблеми. Найголовніше – навчитися керувати своєю незалежністю, і бути вірному самому собі, не залишати часу ліні і пошуків виправдання поганих вчинків.

Мої щирі бажання зараз полягають в успішне закінчення школи, отримання професії та влаштування особистого життя. Я дуже хочу, щоб мені вдалося зустріти свою другу половинку і побудувати сімейне щастя, ростити дітей, даючи їм гідне виховання, і розуміти, що мій заробіток збігається з усіма особистими потребами, а робота приносить задоволення.

Це сумно – прощатися з дитинством, стаючи дорослою особистістю. Школа навчила мене отримувати знання, вчитися любити Батьківщину, радіти дрібним перемогам і засмучуватися невдач, і, звичайно ж, дала бездоганні знання улюбленого предмета, з яким, можливо, буде пов’язане моє життя. Я буду сумувати за вчителями, за однокласниками і навіть кабінетами, в яких відчував себе молодим і безтурботним.

1) А.

2) А.

3) А.

4) В.

5) Г.

6) В.

7) 

1. Г.

2. В.

3. Б.

8)

1. Г.

2. В.

3. А.

9)

1. Г.

2. А.

3. В.

10) 3.

11) 1.

12)

Часто-густо психологи проводять дослідження стосовно того, яка професія пасує до певного характеру. Складно уявити собі флегматичного тамаду чи гіперактивну особу, що займається нудною паперовою працею. Окрім людини зі сталевою волею, мало хто може обійняти професію, яка стоїть поперек горлянки. Тай навіщо? Праці на землі удосталь, вистачить усім, якщо орієнтуватися не на примхи, підсилені лінощами, а на справжнє покликання. Тобто, звісно, професія залежить від характеру, бо ж, за винятком екстрених ситуацій, ми маємо право вибору і наш вибір часто говорить за нас сам.