TeamFortres2

23.07.2021 03:28 •  Українська мова

Переделать этот пересказ так чтобы когда учительница проверяла не поняла что я списала** ми століттями не мали власних шкіл, вузів, друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі. істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі. мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та , вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”. проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали. і справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! як уперто писалися впродовж віків наші літописи! і все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. за тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі. яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства. саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю. предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”. українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.