Канешно я не дівчина но шось придумав Остап Вишня в українській літературі посідає особливе місце. Як писав про нього Максим Рильський, він «світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця». Творчість видатного українського гумориста відзначається м’яким гумором і глибоким ліризмом.
Особисто мені найбільш усього подобаються його «Мисливські усмішки». У них письменник возвеличує найкращі риси людського характеру, висміює окремі вади і описує чарівну українську природу. Я захоплююся майстерністю Остапа Вишні, який вмів розкрити цілий світ з його болями і радощами, розчаруваннями й надіями навіть у звичайному листочкові.
Не знаю чому, але для мене «Мисливські усмішки» незвичайно привабливі, бо в них письменник поєднав пейзажну прозову лірику і народний гумор, а героями його усмішок стали правдиві і красиві люди рідкісної вдачі. Вони щиро любили рідну природу, бо на полювання виходили не задля того, щоб убити тварину чи птаха, а заради того, щоб для майбутніх поколінь зберегти природу у всій її красі, щоб уникнути її знищення і помилуватися красою навколишнього світу.
Серед багатого різноманіття сатиричних творів української літератури найдобріші й найкумедніші — гуморески Остапа Вишні. Вони веселі і добрі, їх неможливо читати без усмішки. Моя улюблена гумореска Остапа Вишні — це «Зенітка». У ній письменник з добротою і гумором розповідає на диво серйозні і навіть страшні речі. У гуморесці йде мова про події, які відбулися під час Великої Вітчизняної війни.
Головний герой цього твору — дід Свирид. Він розповідає, як під час окупації рідного села йому вдалося знищити аж трьох фашистів. І зробив він це звичайними вилами, які вороги прийняли за справжню військову зенітку. У діда Свирида була настільки велика ненависть до окупантів, що він не побоявся виступити проти ворога з одними вилами. Дід Свирид згадував і про мирні часи, коли «воював» з жінкою. Після війни він залишився самотнім, але не засумував, бо знайшов для себе цікаву справу. Дід став робити іграшки для дітей.
Розповідь героя гуморески «Зенітка» просторічна, цікава й кумедна. Називаючи звичайні речі військовими термінами, дід Свирид робить свою оповідь ще більш кумедною та смішною. У цій гуморесці Остап Вишня незвичайно вдало передав ментальність нашого народу і його любов до Батьківщини. А шедевром розповіді діда Свирида є його оповідь про комічні «сраженія» з покійною дружиною. Не менший сміх викликають і ситуації, у які постійно потрапляє герой гуморески.
Після прочитання гуморесок та інших творів Остапа Вишні виникає почуття гордості за те, що в українській літературі був такий талановитий та неперевершений митець, твори якого й досі не тільки викликають доброзичливий сміх і допомагають сприймати серйозні речі з усмішкою, а й змушують замислитися над важливими життєвими проблемами.
Остап Вишня в українській літературі посідає особливе місце. Як писав про нього Максим Рильський, він «світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця». Творчість видатного українського гумориста відзначається м’яким гумором і глибоким ліризмом.
Особисто мені найбільш усього подобаються його «Мисливські усмішки». У них письменник возвеличує найкращі риси людського характеру, висміює окремі вади і описує чарівну українську природу. Я захоплююся майстерністю Остапа Вишні, який вмів розкрити цілий світ з його болями і радощами, розчаруваннями й надіями навіть у звичайному листочкові.
Не знаю чому, але для мене «Мисливські усмішки» незвичайно привабливі, бо в них письменник поєднав пейзажну прозову лірику і народний гумор, а героями його усмішок стали правдиві і красиві люди рідкісної вдачі. Вони щиро любили рідну природу, бо на полювання виходили не задля того, щоб убити тварину чи птаха, а заради того, щоб для майбутніх поколінь зберегти природу у всій її красі, щоб уникнути її знищення і помилуватися красою навколишнього світу.
Серед багатого різноманіття сатиричних творів української літератури найдобріші й найкумедніші — гуморески Остапа Вишні. Вони веселі і добрі, їх неможливо читати без усмішки. Моя улюблена гумореска Остапа Вишні — це «Зенітка». У ній письменник з добротою і гумором розповідає на диво серйозні і навіть страшні речі. У гуморесці йде мова про події, які відбулися під час Великої Вітчизняної війни.
Головний герой цього твору — дід Свирид. Він розповідає, як під час окупації рідного села йому вдалося знищити аж трьох фашистів. І зробив він це звичайними вилами, які вороги прийняли за справжню військову зенітку. У діда Свирида була настільки велика ненависть до окупантів, що він не побоявся виступити проти ворога з одними вилами. Дід Свирид згадував і про мирні часи, коли «воював» з жінкою. Після війни він залишився самотнім, але не засумував, бо знайшов для себе цікаву справу. Дід став робити іграшки для дітей.
Розповідь героя гуморески «Зенітка» просторічна, цікава й кумедна. Називаючи звичайні речі військовими термінами, дід Свирид робить свою оповідь ще більш кумедною та смішною. У цій гуморесці Остап Вишня незвичайно вдало передав ментальність нашого народу і його любов до Батьківщини. А шедевром розповіді діда Свирида є його оповідь про комічні «сраженія» з покійною дружиною. Не менший сміх викликають і ситуації, у які постійно потрапляє герой гуморески.
Після прочитання гуморесок та інших творів Остапа Вишні виникає почуття гордості за те, що в українській літературі був такий талановитий та неперевершений митець, твори якого й досі не тільки викликають доброзичливий сміх і допомагають сприймати серйозні речі з усмішкою, а й змушують замислитися над важливими життєвими проблемами.
[глиби́н':ий]9 букв; 8 звук
в слові беззахисний е наближений до и
б - [б '] - приголосний, парний дзвінкий, парний м'якийе - [і] - голосний, ненаголошенийз - [з:] - приголосний, парний глухий, парний твердийз - не утворює звуку в даному словіа - [а] - голосний, ударнийх - [х '] - приголосний, непарний глухий, парний м'якийи- [и] - голосний,ненаголошений с - [з] - приголосний, парний глухий, парний твердийн - [н '] - приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, парний м'якийи - [и] - голосний, ненаголошенийй - [й '] - приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, непарний м'який
г -приголосний,твердий,глухий;
л - приголосний,твердий,дзвінкий;
и -голосний,ненаголошений;
б - приголосний,твердий,глухий;
и- голосний,ненаголошений;
н -приголосний,твердий,дзвінкий;
и- голосний,ненаголошений;
й- приголосний,твердий,глухий