*Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Підкреслити відокремлені члени речення, виражені дієприкметниковим та дієприслівниковим зворотами. Бе..межні поля запорі..ькі. Див..шся на масиви оці неозорі, пощедр..ні силою ж..ттєдайною, і не надив..шся; ле..ко стає на душі, і радість просит..ся в серце, і забува..ться лихо людське. Гл..боке й просторе небо вабить до себе тихою, ніжною ласкою, манить і щедро зл..ває на землю ро..сип сліпучого срібла. Здаєт..ся, незримі струни повисли над степом і дзв..нять і співають, утверджуючи право на щастя жити
1 . Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку.
b. станція метро, рух уперед, вміння аналізувати
2. Непоширеним є речення в рядку.
c. Життя без книг - це хата без вікна (Д. Павличко).
3. Складним є речення в рядку.
c. Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман (Ліна Костенко).
4. Помилку допущено в словосполученні в рядку.
c. захворів завдяки недбальству (захворів через недбальство)
5. Установіть відповідність між словосполученням і головним словом у ньому.
прочитана книга - ? головне слово книга
процес читання - ? - головне слово процес
прочитана учнем - ? головне слово прочитана
Метафора—Ходить осінь по траві.
Уособлення—Сніг укутав землю,як матір дитину.
Метонімія—Київ прокидається.
Синекдуха—Ноги моєї тут не буде.
Літота—Сили як у комара.
Оксиморон—Тиша висвистує над степом. Антитеза—Навчання — світло, а невчення — тьма.
Анафора—Місто пише, місто бідне.
Епіфора—За роком рік, за століттям століття.
Градація—Настане день — сумний, кажуть! –
Відцірюють, відплачуть, відгорять…
Художній паралелізм—Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?(Маруся Чурай «Віють вітри,Віють буйні).
Інверсія— Так ніхто не кохав. Через тисячі літ // Лиш приходить подібне кохання” (В. Сосюра).
Тавтологія—Ну, це ж масло масляне!
Алітерація—Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так наші молоти гpиміли pаз у pаз.(I. Франко).
Асонанс—"Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти." (Микола Вінграновський).
Іронія—Кому потрібна така краса.
Алегорія—«Сваволя можновладців над беззахисною людиною» — «Вовк та Ягня» (однойменна байка Л. Глібова).