Переписати, підкреслити граматичні основи, дужками позначити частини складного речення (схеми), поставити розділові знаки, визначити смислові зв'язки 1. Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м'яке степове повітря. 2. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б'є джерело. 3. Минають дні минають ночі минає літо... 4. Зраділа земля почався дощ. 5. Обнімає ніч зорю за плечі щиро усміхається зоря. 6. Мені снилося я мірошниук у старому млині.

Займенник — це самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.НАПРИКЛАД: він, ми, щось (вказують на особу, предмет);той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки(вказують на кількість).
Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, — ще й за родами та числами.У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше — частиною присудка.НАПРИКЛАД:: Я принесу тобі свою надію... (В. Симоненко).

Батьки-найбільший скарб у житті людини.
Часто ми недолюблюємо своїх батьків. Інколи батьки нас сварять, критикують. Але ми всерівно знаємо, що любов батьків найсильніша та найщиріша.
У мене є чудові батьки. Я їх дуже люблю, поважаю. Я люблю своїх батьків за те, що вони в мене є. Я люблю своїх батьків тому, що вони мене виховали. Батько та мати вчили мене жити у цьому світі. Батьки від раннього дитинства віддавали мені свою любов. Також у мене дуже велика повага до своїх батьків. Незважаючи на всі труднощі, які були у їхньому житті ми залишалися великою, дружньою сім*єю.
Я люблю своїх батьків і вам раджу задуматися над своїм ставленням до найрідніших.