Переписати, розкриваючи дужки. 1. І знову «ура!» (покотитися) лісом (М. Стельмах). 2. Це «ой» (тягнутися, підноситися) все вище й вище (Я. Баш). 3. І те «дочко», сказане з такою материнською любов’ю, (зворушити) дівчину до сліз (М. Стельмах). 4. То з моїх грудей пекучим льодом (вирватися) «я». 5. Батько з сином (поставити) скляні банки з півоніями на скромну могилку, порослу шовковою травою, поміж якої в’юнилася білоока березка та стриміли петрові батоги (Є. Гуцало). 6. Усі 20 студентів (узяти) участь у геологічній експедиції. 3. Переважна більшість овець (прокидатися) разом із пастухом (За П. Коельо). 7. Шестеро гостей (завітати) на входини. 8. Райвно (скликати) нараду директорів шкіл. 9. Минулого року музичні школи міста (закінчити) близько 50 учнів. 10. Двадцять юних музикантів (з учнів) самовіддано (дути) у труби (С. Колесник).

що вечора

чим-би то

без перестанку

казна-при кому

Севастополь

Певністю

Страйком

Стаєнь

волиньський

навмисне

галуззя

пригірок

де-інде

яєчня

тратьте

жаданий

заїка

трясця

положення

Галичина

дит-ясла

хворостняк

Василева

Поздовжній

Чилі

Башкир

Вітамін

П'ятеро

нізвідкіля

кипяток

марево

рюкзак

всюдихід

промені

запічок

бурячиння

міні-футбол

конуса

тістечко

аніскільки

асфальта

траєкторія

важко-атлет

мавпячий

козеріг

стерати

трьох

увертюра

навскоси

немов- би то

голланський

нічий

попід віконню

численний

умисний

згаслий

військомат

кігті

празький

блаженний

студенцький

Кужченко

Торішній

Нижчий

ллється

бряжчати

театр-студія

киприот

навпаки

до ладу

незчутися

мнесся

на бігу

чимдуж

білосніжно

без відома

святкуїмо

коротший

до речі

замерзлі

аби який

де в кого

закона

попереду

радекуліт

пів абрикоса

скипидар

Маланчин

товстелезний

цвірінкати

будка

гравюра

призидія

манікюр

інтерв'ю

Перун

ні до чого

кучерявий

жень-шень

лікарь

роз”єднати

тьмяний

ларьок

дзвякнути

у книзьці

роздоріж

кювет

напередодні

пшеничьний

стань

скнара

громадський

молодецство

сердешний

затишшя

пестливий

неволити

мудрісттю

стежечка

гіганські

боримося

електронний

тільки-но

нелегкий

в”їзжений

будь ласка

з-поза

запрограмований

у стократ

п”ятьсот

левиний

опрацьований

межирічя

передовсім

бджоляром

прозаїчний

незвіданність

туристський

з дня-на-день

споконвіку

зжати

жовтодзьобий

світлозелений

невичерпний

їжджу

монастир

ткатство

випускний

сонячник

гачечок

мармур

коровай

варязький

яхт-клуб

трудодень

півобличчя

піщаний

кріпаччина

пів-яблука

ворожий

пісний

прем”єр-міністр

глухо-німий

блок-схема

тревога

знісся

декада

шалений

Я хочу сказати що потрібно цінувати кожну мить-бо життя таке коротке.Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. А дріб’язкові сварки і щоддене сидіння перед інтернетом – марнування і не цінування власного життя. А роблячи добрі справи,завжди пам’ятай про те що, саме ми творимо своє щастя наших дітей та внуків. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили. Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя. Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.