Перепишіть подані речення, розставте пропущені у них розділові знаки. Здійсніть синтаксично-пунктуаційний аналіз першого і останнього речень. 1) З чорних хмар що повисли над Десною раптом повалив лапатий сніг (І.Цюпа). 2) Хто волю хоче вбить той згине (Д.Величко). 3) Мислив я що кожне серце має інший ритм одмінний (М.Рильський). 4) Де пахнуть у копицях трави примруживсь явір кучерявий із усмішкою на виду (М.Терещенко). 5) У чарівні ночі коли місяць вставав над садами у вікна лились давні цілющі пахощі квітів (В.Скляренко). 6) Вишні цвіли так рясно неначе вкривав їх пухнастий сніг (Ю.Яновський). 7) Зорі яскраво мерехтять в недосяжній вишині ніби золоті зерна розсипані (І. Цюпа). 8) Мабуть тому що село коло річки близько таке все свіже, зелене та яре (Марко Вовчок). 9) Народ сам собі скує волю аби тільки не заважали (І.Коцюбинський). 10) І минуле було прожите для того щоб ствердити майбутнє (М.Стельмах). 11) Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський). 12) Вранці хоча й визирнуло сонце тепліть не потеплішало (І. Демченко). 13) Як хороше пройтись тобою, земле моя, особливо в жнивну пору коли поля стиха подзвонюють струнами стеблин коли над гречками гудуть арфи і снують свої струни невтомні бджоли коли жайворон грає в блакиті на першій скрипці а соняшники б’ють у литаври (І.Цюпа). 14) Коли не вмів ще й букваря читати, ходив, як кажуть, пішки під столом любить людей мене навчила мати і рідну землю щоб там не було (В. Симоненко). 15) Сухомлинський був схожий на сівача що вийшов у поле з мішком добірного зерна і поспішав висіяти в грунт, розкидаючи щедро щоб не залишилось воно в засіках його пам’яті, а впало в родючу землю і проросло буйними сходами (Кардуй). 16) Фундамент на якому стоїть школа і будується все що робиться в школі – це різносторонні знання, багате розумове життя, широта кругозору, постійне інтелектуальне зростання кожного вчителя (В.Сухомлинський).
4. Визначте тип кожного речення, запропонованого в завданні №3. Замалюйте схему до кожного речення.
) З чорних хмар, що повисли над Десною, раптом повалив лапатий сніг (І.Цюпа). 2) Хто волю хоче вбить, той згине (Д.Величко). 3) Мислив я, що кожне серце має інший ритм - одмінний (М.Рильський). 4) Де пахнуть у копицях трави, примруживсь явір кучерявий, із усмішкою на виду (М.Терещенко). 5) У чарівні ночі, коли місяць вставав над садами, у вікна лились давні цілющі пахощі квітів (В.Скляренко). 6) Вишні цвіли так рясно, неначе вкривав їх пухнастий сніг (Ю.Яновський). 7) Зорі яскраво мерехтять в недосяжній вишині, ніби золоті зерна розсипані (І. Цюпа). 8) Мабуть тому, що село коло річки близько таке все свіже - зелене та яре (Марко Вовчок). 9) Народ сам собі скує волю аби тільки не заважали (І.Коцюбинський). 10) І минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє (М.Стельмах). 11) Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський). 12) Вранці, хоча й визирнуло сонце тепліть, не потеплішало (І. Демченко). 13) Як хороше пройтись тобою, земле моя, особливо в жнивну пору: коли поля стиха, подзвонюють струнами стеблин, коли над гречками гудуть арфи і снують свої струни невтомні бджоли, коли жайворон грає в блакиті на першій скрипці, а соняшники б’ють у литаври (І.Цюпа). 14) Коли не вмів ще й букваря читати, ходив, як кажуть, пішки під столом, любить людей мене навчила мати, і рідну землю, щоб там не було (В. Симоненко). 15) Сухомлинський був схожий на сівача, що вийшов у поле з мішком добірного зерна і поспішав висіяти в грунт, розкидаючи щедро, щоб не залишилось воно в засіках його пам’яті, а впало в родючу землю і проросло буйними сходами (Кардуй). 16) Фундамент на якому стоїть школа і будується все що робиться в школі – це різносторонні знання, багате розумове життя, широта кругозору, постійне інтелектуальне зростання кожного вчителя (В.Сухомлинський).