перепишіть речення, поставте пропущені букви. підкресліть слова з подвоєними приголосними. 1. л.cться дощик весняний. 2. ніч була темна, бе.зоряна. 3. одного осіннього туман..ого ранку ми ви рушили в дорогу. 4. веселе сонечко блищить, проміння щедро л.с.
Ти(іменник) мала(дієслово) димний(прикметник)і сосновий(прикметник) смак(іменник),моя(іменник) п'ятнадцята(числівник),прекрасна(прикметник) осінь.(іменник)
Осінь (прикметник) віхолою (займенник) рудою (прикметник) наліта (прислівник) з чотирьох (числівник) доріг(іменник).
Ослабли(дієслово) струни(іменник) сонячного(прикметник) літа(іменник),беруть(дієслово) відпустки(іменник) вже(прислівник) птахи-музики(іменник), допоки(прислівник) знов(прислівник) до них прилине(дієслово) квітень (іменник)- нових (прикметник) пісень (іменник) весняних ( прикметник) композитор (іменник)
згасає(дієслово) осінь (іменник),посмутніли(дієслово) клени(іменник) у верховвтті (прислівник) жовтому(прикметник) лісів(прислівник).Вже(прислівник) не звучить(дієслово) симфонія (іменник) натхненна(прикметник) пташиних(прислівник) неповторних(прикметник) голосів (іменник)
Вересня(прислівник) перші(прикметник) дні(іменник), сповнені (дієслово) спокою(прислівник),чинно(займенник) пливуть (дієслово) в човні (прислівник) осінню(займенник) чи рікою(займенник).
вітрів (займенник) узявши(дієслово) довгі (прикметник) мітли(іменник),осінні(прикметник) дні (іменник) по світу (прислівник) йдуть(дієслово),змітають (дієслово) золото(іменник) зі світу(прислівник),у білій (прикметник) світ(іменник) його(займенник) метуть(дієслово).
На бясконцым беразе вялікага шэраблакітнага мора сядзіць хударлявы маленькі хлопчык. 3 мокрага пяску, які наліпае на далоні, ён будуе вежу. У бясконцым краявідзе будаўнік здаецца маленькім, як кропка ці кропля. Ён захоплены справай, паглыблены ў яе і не глядзіць на мора. А там нараджаецца хваля, якая бяжыць з глухім шэптам да берага. Шоргат ракавінак, пяску — і хваля адразу разбівае, руйнуе тое, што хлопчык не паспеў да будаваць. Перад разгубленым малым застаюцца рэшткі сабора і хваля, якая з шумам спаўзае і сцягвае ў мора плён працы.Христина лише недавно відійшла від тих років, коли в найсолодших мріях їй все хотілося кудись летіти. Ото, бувало, тільки сплющить очі, а руки її враз легшають, стають крильми, і вона в радісному переляці підіймається над хатами, летить понад левадами, проноситься над ріками, лісами. Все-все вона бачить, що робиться внизу: он діти, прикладаючи руки до очей, проводжають її захопленими поглядами, мати жене з череди корівку і свариться на доньку притикою; он рибалки витягають ятір із срібною рибою, а за рікою колосся достигає-хилиться на лану, а над ним підіймається сонце, і воно теж, здається, зіткане з колосся.
Ось на всі питання відповідь сам розберешся цифри писати складно.