Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими. i. 1. земле (ш)евченкова, (з)емле (ф)ранкова, ниво, завіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром. (д.павличко.) 2. народжує (а)нтеїв земля. (л.забашта.) 3. прийдешні (с)ократи до суті ітимуть крізь сутінь. (б. олійник.) 4. за свічадо було б мені (о)ко (м)орське1 поміж гір, а за стелю — небес голубі і бездонні намети. (л.забашта.) 5. нескінченний (ч)умацький (ш)лях2 простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями. (о. довженко.) 6. тяглись повільно в сутінках підводи (ч)умацьким шляхом3 млявої доби. (б.олійник.) 7. найвеселіше ж було на (р)іздво та (н)овий (р)ік. (а.кащенко.) 8. один кінь у нас звався (м)урай, другий— (т)ягнибіда. (о.довженко). ii. 1. розливався (д)ніпро, дочекавшись приходу весни, і в турбінах вода клекотіла, як (с)іч (з)апорізька. (д.луценко.) 2. з боків назустріч пароплаву (д)ніпровські береги пливуть. (п.дорошко.) 3. до (д)ніпра бредуть, як (г)уллівери, з (о)болоні4 зведені доми. (д.луценко.) 4. лебединою піснею літа айстри із (київських парках цвітуть. (м.нагнибіда.) 5. уже (в)олосожар піднявся, (в) із на небі вниз повертавсь, і дехто спати укладався. (і.котляревський.) 6. цвіли над шляхом (п)етрові батоги. (і.цюпа.) 7. моя (б)атьківщина — подолана ніч, на кремені вирослий колос. (м.рильський.) 8. всяк (ш)отландець вільний пан своєї (б)атьківщини. {леся українка.)
Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки.
Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року.
Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене.
Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти.
Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку.
По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури.
По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки.
Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.
маруся богуславка в моїй уяві постає гарною дівчиною з досить світлою душею. та читаючи думу, вчитуєчись в її зміст постає питання - чи справді вона була такою? а чи ж була звичайною зрадницею.
відповідь на це питання є досить неоднозначною. з однієї сторони, вона зрадниця яка прийняла мусульманську віру. звикла до турецької розкоші і лакомства поганого. з іншого вона просто жертва подій. бідна дівчина бранка, яка навіть в далекій туреччині хоче зробити щось корисне для україни. саме таким корисним ділом вона обирає, відпустити козаків-невільників, незнаючи своєї подальшої долі.
тому, я до неї ставлюся з розумінням, адже вона простго немала іншого виходу і її дії повність відповідали її становищу в суспільстві