Перепишіть, розставляючи розділові знаки між частинами складносурядних і складнопідрядних речень.
І. 1. Бринять живою радістю ліси як ранок спалахне на небокраї як сонце огняне
завісу піднімає із їх первісної і чистої краси. (В. Симоненко.) 2. Із поля дівчина
утомлена прийшла і хоч вечеряти дбайлива кличе мати за сапку — і в квітник
18
де рожа розцвіла. 3. Та знай що тільки тут де невгамовний труд землі насиченій
родюче лоно ранить доспіють ягоди і радощі постануть. 4. Той хто любить
паростки кленові хто діброви молоді ростить сам достоїн людської любові бо
живе й працює для століть! (З тв. М. Рильського. ) 5. Нехай серця не знають
супокою хай обганяють мрії часу біг і наша юність буде хай такою щоб їй ніхто
не заздрити не міг! (В. Симоненко.) 6. Коли набирають стяги епохи вітру
нового і висоти думай що світ змінити хоч трохи повинен і ти. (Д. Павличко.) 7.
Треба докласти всіх зусиль щоб перетворити оточення на ліпше якщо воно
відстале або ж самому дорівнятися йому якщо відстав сам. (О. Гончар.) 8. Люди
зрозуміли що якщо вони добре працюватимуть то щось зароблять. (Григорій
Тютюнник.)
II. 1. Батьківщино, ти в кожного одна бо хто хоче мати дві батьківщини той
залишається без жодної. (В. Земляк.) 2. Земле рідна! Мозок мій світліє і душа
ніжнішою стає як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє. (В.
Симоненко.) 3. Недарма ж давно помічено моряками що судно йде хутчіше
коли йде до рідних берегів. (О. Гончар.) 4. Той хто зневажливо ставиться до
рідної мови не може й сам викликати поваги до себе. (О. Гончар.) 5. Коли пісні
мойого краю пливуть у рідних голосах мені здається що збираю цілющі трави я
в лугах. (М. Рильський.) 6. Я так люблю мою Україну убогу що проклену
святого Бога, за неї душу погублю! (Т. Шевченко.) 7. Хто зневажає рідний край
ті серцем немічні каліки. (Т. Шевченко.) 8. Людина відчуває себе
новонародженою перед красою життя і сяйво добра освічує їй душу. (Григорій
Тютюнник.)
III. 1. Усе що йти нам заважає зумій одкинути в собі. (В. Сосюра.) 2. Всесвіт —
не поле і люд — не глядач і час — не ворота футбольних моментів і куля земна
— не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів. (М. Вінграновський.) 3.
Біда навчить кому подати руку і від кого прийняти чесний хліб. (Д. Павличко.)
4. Друзів на землі не так багато дбайте щоб в житті їх берегти. (Д. Луценко.) 5.
Я люблю коли є в домі діти і коли вночі вони сміються. (М. Рильський.) 6. Хто
чув як рано навесні земля пробуджується в сні або як в літнім місяці колишуть
жито вітерці? (О. Підсуха.) 7. Тепер поле все ширше розкривало свої рамена,
все далі розстеляло свою одежу і коли він зійшов на горбок перед ним встали в
повній красі всі ниви. (М. Коцюбинський.) 8. Торік був уродив хліб та як
полили дощі то позносило з гір половину снопів. (І. Нечуй-Левицький.)
я не прихильник дивитися телевізор але фільми люблю . мене вабять інформаційні фільми на соціальну тему . це можуть бути також різні программи. тож якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) фільм про якусь соціальну проблемму або питання . наприклад це тема чорнобиля . той подвиг ліквідаторів який простий народ вважає справжнім спасінням і то справді є так. якщо б не хоробрість тих людей то мирний атом перебив увесь світ, і кожний хоч і потрохи та дозу опромінюання отримав. тому я б зняла фільм саме на цю тему. хоча декотрі вважають що нічого цікавого в цьому не має. я маю протилежну думку у всілякій ситуації є якась цікава "золота " середина. саме вона змушує задуматися над змістом фільмів людей які просто дивляться телевізор або запис. на мою думку фільм повинен бути простим до сприйняття, саме для того щоб він залишився у пам'яті і душі кожного глядача. якщо б я був(була) режисером я б зняв(зняла) саме такий фільм.
протягом життя кожна людина хоче бути схожою на когось, орієнтуватися на той чи на той вчинок. хтось хоче бути схожим на тата, хтось на маму, а коли люди дорослішають, то обирають орієнтиром видатних людей, які досягнули в житті неабияких успіхів. на мою думку, люди роблять цей вибір тому, що орієнтуються на найкращі моральні цінності. по-перше, вони прикрашають людину, тому вона має безліч хороших друзів та знайомих, які цінують її за ці моральні якості. по-друге, завдяки їм ми здобуваємо повагу й шану інших. розмірковуючи над цим, я пригадала головну героїню однойменного твору ліни костенко ,,маруся чурай" - марусю. весела, привітна дівчина, її пісні співала вся полтава. але з нею трапилась біда. ось вона стоїть у суддівській залі, чекаючи вироку. та хіба ж вона оступилася б, коли б не її зрадливий коханий? хіба її моральні якості зникли? звичайно, ні. доказами цього є те, що пише ліна костенко в таких своїх рядках: ,,що ж це виходить? зрадити в житті державу – злочин, а людину - можна? " закони моралі повинні бути найвищими законами людства, за ними людина й повинна відповідати перед собою та богом, тому що перед суддею може стати і той, хто є морально та духовно чистою людиною. проводячи історичні паралелі, я згадала1932-1933 роки, коли в україні був голодомор. деякі люди, перебуваючи в стані страшного голоду, забули про всі закони моралі, щоб не вмерти, їли собак, котів і навіть людей. саме так, адже таке страшне явище, як каніізм було виявлене в ті часи. звичайно, умови тодішнього життя виправдовують їхні вчинки. перед людьми поставав вибір: забути про закони моралі – і вижити чи дотримуватись правильних орієнтирів – і померти. це був нелегкий вибір, і багато людей, які все життя орієнтувалися на закони моралі, мусили відступитися від них. узагальнюючи, наголошу: хто все своє життя йде, орієнтуючись на закони моралі, той ніколи не залишиться сам і матиме щирих друзів, люблячих батьків та міцну родину.