Перепишіть слова, де треба замість пкрапок оставте м ’який знак, поясніть написання. Долон.., сукон.., міл..ко, в’яз..кіс..т.., дяд..ко, повіс..т..ю, зав’яз..зю, слиз..кий, кул..ка, дон..чин, невіст..ці, русал..чин, волен..ка, зозул..ка, зозул..чин, піс..ня, насін..ня, різ..ба, парасол..ці, кіл..кіс..т.., мен..ше, хвилин..ка, у таріл..ці, боднар.., вітал..ня.
Відповідь:
Пояснення:
Аргументувати свій вибір.
Етикет - це сукупність правил поведінки, які стосуються ставлення до людей, форм звертання, привітання поведінки в громадських місцях, манер одягу тощо. У мовленнєвому етикеті головне ввічливість, взаємоповага співрозмовників. Ввічливе слово - то цілюще повітря, бальзам, здатний загоїти рану. Ви помічали, що із добрими тактовними людьми приємно жити, спілкуватися. Стародавні перси, колись, вітаючись, бажали: "Будь веселий". У Середній Азії прості люди, зустрічавшись, обмінювались: "Мир Вам" або "Мир Вам і достаток". Шаноблива привітна манера вітатися зовсім не передбачає силуваних посмішок чи фальшивої радості. І все ж у кожного є те, за що варто поважати. Саме його і треба виявляти. Адже ж привітність викликає у відповідь привітність, а зло - лише зло. Отож, привітавшись, дайте зрозуміти людині, що ви раді цій зустрічі. Наші діди-прадіди як ніхто розуміли це, шанували гостей добрим словом, хлібом-сіллю. "Добрий вечір, добрим людям" або "Ласкаво просимо" чи "Чим багаті, тим і раді", а ще "Від краю до краю, всім добра бажаю!" (За О. Потапенко).
Відповідь:Це речення двоскладне,неозначено-особове,це просте непоширене речення,яке має 1 основу.
Пояснення вираження головного члена односкладні речення поділяються на дієслівні (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні) та номінативні речення.
2. Неозначено-особові речення позначають дію, яка здійснюється неозначеною особою. У ролі головного члена цих конструкцій виступають:
а) дієслова в 3-й особі множини теперішнього або майбутнього часу дійсного Над лиманом білять синім, білять білим над лиманом (В. Вінграновський>; - Тільки ж, Марійко! - застерегла під кінець. - Ні слова нікому. А то його вб'ють (А. Головко);
б) дієслова в формі множини минулого часу дійсного Бо мене хоч били, добре били, а багато дечому навчили (Т. Шевченко)
Я не сильно впевнена,але мені здається,що правильно.