Перепишіть текст. (2 б.)
Підкресліть головні та другорядні члени речення. (8 б.)
Знайдіть спонукальне речення. (2 б.)
Свій голос має кожне дерево в лісі. Округлі тьмяно-зелені листки осики завжди тремтять. Коли здійметься сильний вітер, осиковий лист рветься, дерево тривожно шумить, ніби скаржиться на свою долю.
Радісно, ласкаво шелестить березове листя. Легкий приємний голос має м’який лист липи. Могутній дуб при тихому вітрі басисто лопоче, сильнішає вітер – дуб наче лається з ним деренчливим голосом.
Легкий вітерець не розбудить мовчазну ялину. Нехай дрімає. Йому ні за що зачепитися в її гострій верхівці.
Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу…
Мамин власний приклад теж багато значить для дитини. І я, дивлячись на маму, яка завжди в роботі, навчився не витрачати даремно свого часу, а творити якісь, хай і маленькі, але добрі справи: допомагати мамі, захищати молодших, поважати старших. Я вдячний своїй мамі, бо все хороше, що я маю, — то від неї.
Київ,Одеса,Харків,Львів,Полтава-казкові куточки нашої Батьківщини.
Взагалі,кожне місто в Україні чудове,найгарніше.
Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.