Перепишіть. У кожному з речень визначте та підкресліть грама
тичну основу. З'ясуйте синтаксичну роль безособових дієслів
1. Хочеться казки. Хочеться тиші (М. Семенко). 2. Так добре й
легко мріється (Р. Блага). 3. Не спиться мені. У голові шумить, як
у млині... (Марко Вовчок). 4. Радісним почуванням охопило душу
(Панас Мирний). 5. Вечірнім золотом зорі аалило поле (В. Сосюра).
Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для нас Вітчизною.
Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ.
Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі.
Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі "іскра вогню великого", невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи. І першим, хто сказав про це на весь світ, був Тарас Шевченко:
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
Традиції великого Кобзаря підхопили і продовжили його численні послідовники — всі ті, кому не байдуже, хто ми, "чиї сини? Яких батьків?"
Саме завдяки їхній титанічній праці, самозреченості заради Вітчизни Україна нарешті здобула самостійність, стала незалежною. На цьому шляху зроблено тільки перші кроки. Багато ще складних проблем у молодої нашої держави.
Колись Іван Франко у Пролозі до поеми "Мойсей" з пекучим болем і гіркотою писав про свою знедолену Батьківщину, про принизливе становище українського народу:
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожу,
Людським презирством, ніби струпом,
Вкритий!
Але останні строфи Прологу передають непохитну віру поста в національне відродження рідної землі.
Віриться, що всі труднощі будуть подолані і стане Україна щасливою і радісною домівкою мого народу. Бо він того гідний
Вони стояли віч-на віч , не говорячи жодного слова . ( вони- однією, стояли -двома)
Хтозна-як вирішують питання в цих організаціях. ( підмета нема, вирішують- двома)
Він по-батьківськи ніжно пригорнув до себе дитину. ( він- однією, пригорнув- двома)
Кодна людина по-своєму бореться з поганим настроєм..( людина- однією, бореться- двома)
Землю треба використовувати по-господарському. ( підмета- нема, використовувати- двома)
Коли-небудь сльози ображених повернуться до винуватого. ( сльози- однією, повернуться- двома)
Не треба йти далеко-далеко за щастям, бо воне знаходиться поруч. ( 1. не треба йти- двома; 2.воне- однією, знаходиться- двома)
Кохання будь-де тебе знайде. ( кохання- однією, знайде-двома)
Воїни пліч-о- пліч стояли на захисті Батьківщини. (воїни-однією, стояли- двома).
підмет підкреслюється однією лінією, присудок - двома лініями =