Перепишіть, указуючи після iменників, що вживаються тільки у формі множини, їх вiдмiнок. 1. Міжнародний аеропорт «Київ» розташований у Жулянах на південно західній околиці столиці між Теремками і Борщагівкою (з Вікіпедії). 2. Пісні злітають над Карпатами, в херсонських котяться степах (М. Рильський). 3. До гострих пахощів гречок примішувався свіжий дух материнки, ромену та чебрецю (О. Кониський). 4. Ворона з'ïла гаву, сиром закусила - у лестощах бува магiчна сила! (В. Лагода) 5. Що більше гонору, то більше лінощів (Нар. творч.).
напевно, у кожного з нас є улюблене заняття. комусь подобається вишивати чи готувати смачні страви. хлопці, зазвичай, люблять майструвати. мені особливо приємно малювати.
я люблю створювати різноманітні картинки. особливо мені подобаються вечірні пейзажі, адже природа дужа неповторна і багата.
безвітряними вечорами через вікно вдивляюсь у далечінь і зачаровуюсь таємничістю розлогих дерев, які ростуть у садку. поринаю у казкову мить. тоді беру пензлик, сі на підвіконня й переношу на папір вечірню красу. найскладніше малювати людські постаті. легкий відблиск місячного світла завжди по-різному освічує витвір. тому щоразу пейзаж виходить зовсім іншим.
раджу брати іншим в руку пензлик чи олівець, щоб переносити природну красу на маленький художній витвір. він покращує настрій та приносить радість.
моїм улюбленим заняттям є макраме. цей вид рукоділля є дуже давнім. він потребує терпіння, уважності та наполегливості. водночас є дуже цікавим і надзвичайно захоплюючим.
у вільний час я з радістю беруся за улюблену справу. мені подобається плести різні вироби. стильними прикрасами можна не тільки доповнити вбрання, але й подарувати друзям. особливо люблю робити кольє. кожний мій виріб унікальний і неповторний. ця прикраса подобається багатьом і створює чудовий настрій.
перш за все, намагаюсь уявити майбутній виріб. свою роботу, зазвичай, починаю з добору матеріалів. для гарного виробу потрібні кольорові нитки, гострі шпильки, пластина пінопласту, буси різної форми та розміру й тканина. спочатку шпильками закріплюю тканину на пінопласт. вибираю нитки для основи. після того починаю уважно плести своє кольє. коли доходжу до певного місця - вставляю вибрані буси і продовжую плести далі. якщо виріб готовий, надійно закріплюю нитку.
будь-яка річ, зроблена своїми руками, робить людину щасливою. я дуже задоволена результатами своєї праці.
Григір Тютюнник називає своє оповідання "Дивак". Подібні слова звучать з уст дітей, дорослих на вигоні, навіть рідного діда. З тлумачного словника читаємо, що дивак — людина з дивною, незвичною поведінкою; яка відрізняється своїми поглядами, діями від оточення. Саме такою назвою автор не згоджується з односельцями Олеся, а підкреслює особливий внутрішній світ малого героя. На мою думку, бути не таким, як усі – це не значить бути гіршим!
Не зрозумів Олесиних слів гурт дітей на льоду, бо любив бешкетувати. Не збагнула творчого натхнення учня стара учителька Матильда Петрівна, бо вчила за програмою, яка не передбачала індивідуальності. Дядьки на вигоні називають Олеся дивакуватим, бо вже пристосувались до нелегкого життя, несправедливості та неправди. Рідні люблять хлопця, але і дід не розуміє внука. Прокіп ображає тварин, не гребує взяти чуже, його настанови вчать пристосовуватися до життя.
Серед усіх персонажів відчуваємо, що тільки мати по-справжньому на стороні Олеся. І не тільки тому, що він її син. Бо ким би не став хлопець, коли виросте, він залишиться доброю та співчутливою людиною, не завдасть болю та шкоди. Головна думка в тому що саме люди добрі та щирі, як Олесь, небайдужі до чужого болю, стають волонтерами, добровольцями, роблять світ добрішим й справедливим.
Объяснение: