Перепишіть, визначте головну й підрядну частини складнопідрядних речень. Поясніть, які члени речення головної частини пояснюються підрядною частиною.
1. Над білими крутими берегами, Де зимова ятриться долина, Калина йде глибокими снігами, Заметами до мене йде вона. 2. Задивився в долину села гомінку, Місяць, що повен золотої ліні. 3. Тихо вітер латає сітки заметілі, Що розвішані в лісі на крислатій сосні (3 тв. Д. Павличка). 4. Серед пісень, які люблю і знаю, – Про Україну завжди починаю (О. Білаш). 5. Весь край засвітився соняшниками, що могутньо розвертаються своїми тугими коронами для цвіту (О. Гончар). 6. Село Кирилівка, де жив і бідував Тарас Шевченко, все потонуло в старих садках, неначе у здоровому лісі (І. Нечуй-Левицький). 7. Цей мис залишався в пам'яті кожного, хто хоч раз бачив його (Д. Ткач). 8. Вікові дуби, могутні кедри, чорні берези, клен, граб, смерека мовби змагалися в тому, хто кого переросте (Я. Гримайло). 9. А вранці крізь бузок дивилася на тітку, котра була чомусь – як свіжий кущ бузку. 10. Хто йшов по полю мінному хоч раз, той мимохіть і на паркетних глянцях пригадує смертельний падеграс. 11. Хіба дві жінки – ми – подужаєм цю зграю проблем і протиріч, що жалять кожну мить? 12. А що таке життя? Чи те, що переждалось? Чи все-таки життя – це те, що відбулось? (З тв. Л. Костенко).
Знаєте, а я ж не сама на танці захотіла. Мене мама записала. Вона вважає, що я замало рухаюся. Пхе, хай радіє, що я навідміну від однокласників книжки читаю, а не в телефоні зависаю. Але зараз ми не про це.
Отже, записали мене. Я спочатку протестувала. Одного разу й мовчанку(байкот) влаштовувала - нічого не до Промайнув рік, настав сьомий клас... Важко стало - уроків багато, а часу обмаль! Вирішили батьки, що досить з мене фізичної активності.
Я обурилась й кажу: "Дірку від бублика вам, а не мою відмову від танців!" А мати на це й нерозізлилася, тільки дивна така посмішка обличчя ковзнула, загадкова... Ну й вона далі дозволила ходити. А потім я вже й жити без танців не змогла. І на виступи їздила, і так вдома, і як гості прийдуть - завжди отримувала похвали.
Ось воно як дивно буває. Не хочеш, не хочеш, а потім, як полюбиш!