Переробити діалог, використовуючи дієприкметники. Діалог - розмова двох осіб.
Привіт, Оксано!
- Привіт, Альонко! Як ся маєш?
- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?
- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- Та не може бути! Ти ще сама маленька!
- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!
- А твій брат зовсім не знає української мови?
- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!
- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?
- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами.
- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- Альонко, мені здається, що я можу до тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна до
- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?
- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.
- Ну, тоді до зустрічі!
- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!
займенник — повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. відповідає на питання хто? , що? , який? чий? .
в українській мові займенники характеризуються розрядом, а також у певних розрядах родом, числом, відмінком.конкретне лексичне значення займенників виявляється тільки в контексті, коли мовець співвідносить їх з певними іменниками, прикметниками або числівниками.за значенням і граматичними ознаками займенникові слова поділяють на три групи:
ті, що співвідносяться з іменниками (відпові на питання хто? , що? )ті, що співвідносяться з прикметниками (відпові на питання який? чий? )ті, що співвідносяться з числівниками (відпові на питання скільки? котрий? ) у реченні займенники можуть виконувати різні синтаксичні функції. вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменники, прикметники, числівники.вулиця мого дитинства
у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це вулиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'ятаю про неї і повертаюся туди.
це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.
наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.
запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.
нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятником — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.
яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по прекрасному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.