Перевірте свої знання, дописавши закінчення. Якщо є слова, що мають паралельні закінчення, запишіть їх поряд. Відділ..., трест..., номер..., інститут..., проект..., акт..., ювіле..., контрол..., підрядчик..., термін..., блок..., лист..., рахунок..., зміст..., контракт..., пункт..., матеріал..., прийом..., обсяг..., листопад..., генератор..., завод..., замовник..., вклад..., представник..., розрахунк..., матеріал..., конкурент..., період.., факт..., банк..., показник..., мигдаль…, моралізм…, пірует…, приклад…, Суздаль…, Талас, тоннаж…, тренінг…, Чернігів…, Ярославль…
1. Складносурядне речення:
Б) Тихо-мирно спала зграя лебедина, І даремно лебідь звав, будив її .
2. Складносурядне речення, частини якого поєднані за до протиставного сполучника:
Г) Хай слово мовлене інакше, ТА суть в них наша зостається.
3. Складносурядне речення, у якому допущено пунктуаційну помилку:
B) За горами грім гуркоче, і здригається земля .
4. Речення, яке відповідає схемі [ ] – і [ ].
Б) Хвилина – і табун мов буря понесла.
5. Таке з поданих речень не є складнопідрядним:
Б Він мав свою землю — десятин з шістдесят, коли не більше, он там за Россю, по праву руку од гори.
6. Складнопідрядні речення з підрядним з'ясувальним:
Б Чи справді необхідно, щоб жінка була мужня?
Ґ Що буде через якусь тисячу років з мистецтвом, ми не знаємо.
7. Таке з поданих речень є складнопідрядним з підрядним обставинним порівняльним:
Ґ Моєму серцю снився ти, як морю сняться урагани.
8. Складнопідрядне з підрядним обставинним дії:
Ґ Слова знайдуться на мою печаль так, як знайшлися на веселу пісню (Д. Павличко).
Перше що вразило мене-це епіграф поеми, в якому автор розкриває головну ідею твору: довести до читача правду про країну зла та насильства. На самому початку автор іронічно змальовує людей, які населяли країну і розповідає про їхню працю в таких рядках: “той мурує-той руйнує”. Сюжет поеми складається з 3-х картин в яких автор по черзі описує Україну, Сибір та столицю Російської імперії Санкт-Петербург. В першій картині автор дуже вдало змальовує рідні пейзажі та схід сонця в безтурботних тонах. Але раптом як грім серед ясного неба автор придивляється та баче: як під тином лежить опухла від голоду дитина, що не все так гарно на рідній земл,і що люди потерпають від експлуатації на панщині, мруть від голоду, тяжких хвороб. Ось що вражає в цій картині вдало змальований поетом пейзаж та страшні муки рідного народу на його красивій землі.
Друга картина-це політ над вічною мерзлотою Сибіром. Тут автор також доносить до читача пейзаж, але зимовий. Далі герой комедії чує, як затріщали кайдани і як тяжко людям у неволі. Тут герой бачить не тільки злочинців, але й на думку автора, чесних і справедливих людей, одним словом цвіт нації. Ця картина ще страшніша за попередню, бо тут герой зрозумів до чого дійшов уряд зібравши всіх неугодних у тісній могилі. Далі герой ставить запитання: а за що народ терпить такі муки, і обвинувачує в цьому царя. Далі автор рішуче закликає боротися проти царату. Ось чим вразила мене ця частина, рішучістю автора та його закликами боротьби проти гнобителів.
Третя картина, як і попередні починаються з пейзажу, але на цей раз вже міського. Автор описує російські міста. Коли герой потрапляє в столицю імперії то зустрічає свого земляка дрібного чиновника, який своєї рідної мови відцурався та чужої не навчився. Тут автор називає цього чоловіка мерзенним каламарем і описує його, як втратившого національну свідомість та гідність. Потім герой потрапляє до палацу царя і викрикує: “Ось де рай!”. Потім автор вдало змальовує панів, називаючи їх пикатими. Пузатими. Потім автор описує царське подружжя застосовуючи при цьому різні художні засоби. І вкінці автор доходить висновку що цар це не цар без тюрми народів-Сибіру, без своєї челяді, та чиновників. Ця частина дуже вражає сатиричними описами царату та чиновників.
Ця сатирична поема дуже вдало поєднала в собі опис страждань простого народу, який не прокладаючи сил тяжко працює на своїй землі і водночас вмирає з голоду, та райське життя панів, які живуть собі безтурботно в розкоші та достатку.