«Перевтілившись» у журналіста, підготувати питання для інтерв’ю з однокласником, який «перевтілився» у вашого улюбленого письменника (співака, актора, спортсмена) та можливі відповіді вашого співрозмовника. У діалозі використати фразеологізми.
1. А здавалось, один тільки крок, і обнімуться стомлені долі. 2. Я ще можу ,та серце більше не лічитиме днів розлуки. 3. Багато людей на світі,а ти у мене один. 4. А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика ,та його стареньку бабцю, пробігають по тілу мурашки й стає страшно-страшно. 5. Раннього весняного ранку, кішку було посаджено в сумку, й через мить на подвір'ї залишилася лише синя хмаринка від двигуна мотоцикла. 6. І тріснув лід, і стрепенулось серце,
і зупинилась у мовчанні мить. 7. Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини. Моя мама дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми. Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
1. А здавалось, один тільки крок, і обнімуться стомлені долі. 2. Я ще можу ,та серце більше не лічитиме днів розлуки. 3. Багато людей на світі,а ти у мене один. 4. А в мене й досі при згадці про маленького білявого хлопчика ,та його стареньку бабцю, пробігають по тілу мурашки й стає страшно-страшно. 5. Раннього весняного ранку, кішку було посаджено в сумку, й через мить на подвір'ї залишилася лише синя хмаринка від двигуна мотоцикла. 6. І тріснув лід, і стрепенулось серце,
і зупинилась у мовчанні мить. 7. Береза плаче тихими слізьми, а ми ті сльози
навесні збираєм.
Объяснение:
Прости если неправильно☺️
Моя мама дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.