Пишу, дивляться, узбережжя, пишемо, лежить, крим, сіль
визначити закінчення

    Написати лист подрузі, використовуючи подані слова пропоную так:
    Привіт, Лізо!
    Пише тобі твоя подруга Аня. Як ти закінчила семестр? Як в тебе справи? Як почуваються твої батьки? У мене все добре. На жаль, цієї зими я не зможу приїхати на канікули до бабусі. Тому ми з тобою не побачимось. Мабуть, чекатимемо зустрічі вже до літа. 
    Я закінчила семестр хорошисткою. На думки мами, я могла б мати більше гарних оцінок. Звичайно, вона права. Я дуже багато часу провела у художній школі. Через це я не приділяла багато уваги навчанню. Можливо, ти на свята приїдеш до нас? Спитай у мами дозволу та одразу відпишись.
   З повагою
   Аня

Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з  нею. Ознайомлення з книгою розпочинається з титульної сторінки, де, звичайно, вказуються прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво і рік публікації.До початку роботи з книгою також треба ознайомитися з анотацією, передмовою та вступною статтею, примітками й коментарями, словником важкозрозумілих слів, післямовою, біографічною довідкою про автора, покажчиками, списком літератури, резюме, змістом.Анотація вміщується на звороті титульної сторінки. Це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована. Передмови до книг пишуть їх упорядники, редактори, перекладачі або автори. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги. Подібну до передмови роль відіграє  в книзі вступна стаття. Однак вона, як правило, відзначається  більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. Її завдання – підготувати читача до ґрунтовного розуміння та засвоєння матеріалу. У наукових збірниках в кінці кожної праці іноді подається резюме – стислий висновок, перелік її основних положень.