Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі. Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123); В забої здобувають Вугілля-антрацит. Воно таке блискуче, Мов камінь-самоцвіт! (Григорій Бойко, З Дон. краю, 1952, 55). ▲ Біле вугілля — енергія падаючої води. Велику силу має в собі вода, що її здавна називають білим, вугіллям (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18); Буре вугілля — низький сорт кам'яного вугілля, за якостями схожий на торф. Електроенергія дає змогу вигідно використати місцеві види палива (торф, буре вугілля, горючі сланці, дрова тощо) (Фізика, II, 1957, 170); Кам'яне вугілля — чорне з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею вугілля, яке містить багато вуглецю, мало вологи, не має гумінових кислот тощо; Коксівне вугілля — кам'яне вугілля, придатне для коксування. Трудівники шахти ім. інженера Є. Т. Абакумова додатково дали близько 5 тисяч тонн коксівного вугілля (Наука і життя, 3, 1956, 1).
2. Залишки неповного згоряння речовин органічного походження (дерева, кісток і т. ін.). Олеся попросила гостя за стіл. В поросяти вуха, ніжки й навіть шкура — все погоріло на вугілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 99); Купи вугілля, обгорілі стовпи, обсмалені бантини .. — це було все, що зосталося від кількох десятків будиночків (Юрій Смолич, II, 1958, 40); // Певна кількість вугликів, жарин. Мій дебют виявився невдалим, бо я наклав вугілля в порожній, неналитий водою самовар (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 200). ▲ Активоване вугілля — переважно деревне вугілля, спеціально оброблене для збільшення його вбирних якостей. Особливо добре вбирає гази активоване вугілля (Загальна хімія, 1955, 386); Деревне вугілля — горюча речовина, утворена під час нагрівання дерева без доступу повітря. Деревне вугілля утворюється в результаті сухої перегонки дерева, тобто в результаті нагрівання його без доступу повітря (Хімія, 9, 1956, 106); Кісткове вугілля — речовина, яка є залишком згоряння кісток тварин. Кісткове вугілля.. придатне на корм після висушування й перемелювання (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 69).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 779.
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
1. Тверда горюча речовина рослинного походження, яка видобувається з надр землі. Викопне вугілля утворюється в результаті розкладу рослинності минулих геологічних епох (Хімія, 9, 1956, 123); В забої здобувають Вугілля-антрацит. Воно таке блискуче, Мов камінь-самоцвіт! (Григорій Бойко, З Дон. краю, 1952, 55).
▲ Біле вугілля — енергія падаючої води. Велику силу має в собі вода, що її здавна називають білим, вугіллям (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 18); Буре вугілля — низький сорт кам'яного вугілля, за якостями схожий на торф. Електроенергія дає змогу вигідно використати місцеві види палива (торф, буре вугілля, горючі сланці, дрова тощо) (Фізика, II, 1957, 170); Кам'яне вугілля — чорне з блискучою, напівматовою або матовою поверхнею вугілля, яке містить багато вуглецю, мало вологи, не має гумінових кислот тощо; Коксівне вугілля — кам'яне вугілля, придатне для коксування. Трудівники шахти ім. інженера Є. Т. Абакумова додатково дали близько 5 тисяч тонн коксівного вугілля (Наука і життя, 3, 1956, 1).
2. Залишки неповного згоряння речовин органічного походження (дерева, кісток і т. ін.). Олеся попросила гостя за стіл. В поросяти вуха, ніжки й навіть шкура — все погоріло на вугілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 99); Купи вугілля, обгорілі стовпи, обсмалені бантини .. — це було все, що зосталося від кількох десятків будиночків (Юрій Смолич, II, 1958, 40);
// Певна кількість вугликів, жарин. Мій дебют виявився невдалим, бо я наклав вугілля в порожній, неналитий водою самовар (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 200).
▲ Активоване вугілля — переважно деревне вугілля, спеціально оброблене для збільшення його вбирних якостей. Особливо добре вбирає гази активоване вугілля (Загальна хімія, 1955, 386); Деревне вугілля — горюча речовина, утворена під час нагрівання дерева без доступу повітря. Деревне вугілля утворюється в результаті сухої перегонки дерева, тобто в результаті нагрівання його без доступу повітря (Хімія, 9, 1956, 106); Кісткове вугілля — речовина, яка є залишком згоряння кісток тварин. Кісткове вугілля.. придатне на корм після висушування й перемелювання (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 69).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 779.